Ядерна загроза. Чого слід та чого не слід боятися

Будемо виходити з двох тез.

28.09.2022
Ядерна загроза. Чого слід та чого не слід боятися
Фото: умовне

Перша: якщо й буде використана ЯЗ (у чому я досі сумніваюся), це буде не стратегічна, а тактична ЯЗ малої потужності (до 100 кілотонн)

Друга: якщо й буде використана ЯЗ, вона буде використана скоріш десь на лінії фронту чи десь поблизу, а не у великих містах.

Виходячи з цього:

  1. Більшості населення боятися нема чого.
  2. Ядерний вибух 100 кт призводить до таких наслідків:

а. Епіцентр 300-500 метрів – майже 100% смерть, якщо ви не знаходитесь у проиядерному бункері, чи у метро на великій глибині.

б. Зона радіаційного ураження 0.8-1.5 км в залежності від типу вибуху (наземний/повітряний) – велика ймовірність швидкої чи моментальної смерті, якщо ви знаходитесь на відкритому просторі. Ймовірність радіаційного ураження зменшується в залежності від відстані та екранування (стіни, заглиблення, перекриття, тощо).

в. Зона дії ударної хвилі 3-4 км в залежності від типу вибуху. Значні та помірні руйнування, висока ймовірність ураження ударною хвилею на відкритому просторі, але вже без первинного ураження гама-випромінюванням.

г. Зона термального (інфрачервоного) ураження. До 5 км. Висока ймовірність отримання теплових опіків до 3 ступеню. У залежності від відстані – екранування спорудами та одягом.

д. Зона ураження вторинною чи остаточною ударною хвилею – легкі руйнування – вибиті стекла і т.п. можлива травматизація вторинними уламками.

Це – максимальні значення для повітряного вибуху. У випадку наземного – більшим буде радіус ядерної кулі (епіцентру), до 500 метрів. Всі інші радіуси будуть вдвічі меншими.

Радіаційне забруднення після вибуху носить суто локальний характер і обмежується радіусом розкиду уламків з епіцентру. Компактного залягання, як правило, не спостерігається. Зона – лічені кілометри.

Тому, протирадіаційний костюм вам або не доможе (у епіцентрі), або не буде потрібен у більшості випадків.

Протигаз вам не потрібен, достатньо протиаерозольного респіратора, що буде атримувати пил.

Йод та йодопротектори вам потрібні лише в тому випадку, якщо вибух застав вас у зоні максимум 10-40 км, в залежності від рози вітрів.

У залежності від напрямку та сили вітру під час вибуху зона первинного та більш – вторинного радіаційного ураження може витягнутися у напрямку вітру вузькою полосою (до 1-2 км) на відстань до 30км, з ймовірністю отримання дози, що може спричинити гостру променеву хворобу легкого ступеню, призвести до стерилізації (до кількох кілометрів), викликати віддалені наслідки – онкологічні хвороби внаслідок мутагенезу – до 30 км.

Що робити одразу після вибуху, якщо він застав вас на відкритому просторі:

  • Лягти на землю, головою у напрямку від епіцентру, бажано – за будь яке доступне укриття – стінка/дерево/високий бордюр/пандус/парапет/яма/канава тощо.
  • Не вставати до закінчення дії другої вибухової хвилі.
  • Максимально вкритися доступним одягом/іншими речами.
  • Не дивитися у бік епіцентру.
  • Після закінчення другої вибухової хвилі – якнайшвидше прослідкувати до ближчого укриття (бажано підземного).
  • Вдягти окуляри (оптичні/сонцезахисні).
  • Вдягти респіратор чи імпровізований респіратор з будь-якої тканини, залишаючи лише просвіт для очей.
  • Чекати повідомлення ДСНС про безпечний вихід, чи чекати рятувальників.
  • Міфи і правда про алкоголь, як радіопротектор.

Нема ніяких обгрунтованих доказів того, що саме червоне вино захищає від дії радіації. Певною мірою радіопротективні властивості є в алкоголю як такому.

У чому головна небезпека радіаційного (найперше гама) ураження? У тому, що гама-випромінювання здатне порушити структуру ДНК, не вбивши водночас клітину. Що призводить до мутагенезу, що своєю чергою може призвести до розвитку онкологічних хвороб.

Найбільший ризик ураження мають ті клітини, що активно діляться, тому що в них молекули ДНК знаходяться в розгорнутому стані і фотону гама-випромінювання легше порушити структуру молекули. В клітин, що не знаходяться у фазі ділення ДНК знаходяться у згорнутому стані, більш стійкому для ураження.

Тобто найбільша ймовірність ураження – у клітин епітелію (шкіра, слизові оболонки, оболонки судин, протоків), клітин крові. Менша у м’язів, сполучних тканин. Найменша – у жирової тканини та нервових клітин.

Тож у чому радіопротективна дія алкоголю? У тому, що у певній дозі алкоголь призводить до сповільнення загального метаболізму, що в свою чергу призводить до сповільнення циклу ділення всіх клітин організму.

Він не захистить вас на 100%. І взагалі невідомо наскільки він вас захистить. Але суто теоретично при легкому ураженні гама випромінюванням може знизити ризик віддалених наслідків.

Тож обираючи між теоретичним захистом та здатністю тверезо мислити, я рекомендую обрати друге.

Дмитро Левінський

Джерело

Коментарі

11:32
Представник омбудсмена прийде на засідання комісії УАФ щодо можливого насилля Олександра Шевченка проти фінансового директора Євгенії Сагайдак
В Українській асоціації футболу створили цілу комісію щодо конфлікту між поважним Паном зі Львова віце-президентом УАФ, голови Львівської асоціації футболу Олександром Шевченком та фінансовою директоркою Євгенією Сагайдак.
11:32
П’ятикласник зі Львівщини жонглює м’ячем 9 тисяч разів
Андрій Панів з села Мальчиці Івано-Франківської ТГ на Львівщині віртуозно володіє м'ячем.
11:34
У омбудсмена України вимагають у Шевченка вжити заходів щодо Шевченка
Керівнику українського футболу не вдасться відмовчатися за дії своєї команди.
12:08
Традиції «аварійності» львівського мера. Продовження
В попередній статті нами була вибірково і як наглядний приклад розкрита історія «успіху» співпраці представників однієї сім’ї – сім’ї Новосад і пов’язаних з ними юридичних та фізичних осіб з структурами, підконтрольними Львівській міській раді, у сфері закупівель бюджетним коштом різноманітних «аварійних» послуг та робіт.