Слона треба їсти частинами. І наразі, ми – тупий, неповороткий, розслаблений слон

Або історія про те, як повільно пройобувати міста і села, і нічому не навчитись.

29.01.2024
Слона треба їсти частинами. І наразі, ми – тупий, неповороткий, розслаблений слон

У нас зараз усі реально йобнулись на дронах. І вдома збирають, і РЕБами бавляться. Ну прямо «Пригоди електроніка. Юкрейніан едішн.» Ще частина народу оргазмує на усякі вундервафлі. То дрочили на Бредлі і Абрамси, зараз чекають чудо з небес F-16.

В той же час, на цій війні, ми вже втратили 2 хвилі, найкращої в історії війн, піхоти:

  • Контрачі і АТОшники в 2022-му.
  • Вмотивовані мобілізовані в 2023-му.

Більше, ні перших ні других воїнів такої якості у нас НІКОЛИ не буде! Рекрутинг мені в гланди.

Але зараз не про те. А про грішну землю, в буквальному сенсі.

Коли ми звільняли території в 2022-му, то усі охуївали від інженерки ворога. Бліндажі у два поверхи, окопи в кращих традиціях Першої світової, доти і капоніри, закопані в землю кунги і контейнери. І все це обшито деревом, з дверями на завісах, сходами і усякими переходами. Були навіть підземні сауни і т.д. А збудовано воно було фактично на лінії фронту і за лічені тижні і місяці.

Коли сталась «фортеця Бахмут» (серед військових більш відома, як їб&чий Бахмут), усі хто хоч якось з тим проклятим місцем був повʼязаний, сходились на одному: в значній мірі ми проїбали Бахмут через інженерку (з березня 2022-го до січня 2023-го був майже рік пройобаного часу). І там де мав бути бетон і трактори, чомусь вирішили, що вистачить штикової лопати і людських рук. Не вистачило.

Але падіння Бахмута мало б стати уроком. Мало б! Але якось не стало.

Бо після цього, почався «славнозвісний, широкоанонсований контрнаступ літа 2023». Про дану сторінку війни ще буде багато сказано, але тут ми вперлись в інженерку ворога. І не на висотах, не в урбанізованому просторі, а серед безкраїх степів українського півдня. І як? Прорвали? Ну Ви напевно в курсі.

Коли ми оцінюємо час, який був у росіян на підготовку і місце розташування, а потім міняємо сторони місцями – то картина дуже сумна. Бо у нас, або бетону б не підвезли, або дошка закінчилась, або трактор зламався, та й взагалі нахуй будувати ті укріплення, якщо ми плануємо йти звільняти Крим?!

І от, зараз, оскільки ми продовжуємо бути тупим неповоротким слоном, від нас відтяпують черговий шматок – Авдіївку. Те що її візьмуть росіяни, викликає сумніви хіба у коматозника, який лежить під ШВЛом десь з 2021-го року. Але що далі? Чи готова лінія оборони за Авдіївкою?! Як там справи з облаштуванням позицій на підступах до Курахового, Костянтинівки і Покровська?

Якщо викопані тракторами рови сирої землі – це і є облаштуванням ліній оборони у розумінні керівництва держави, тоді це ситуйовина взагалі не заїбісь. Ну і одразу раджу шукати ще тих йобнутих і відважних піхотинців, які в сирих необладнаних канавах будуть тримати оборону. Ще й в еру FPV. От незадача.
І ми знову повертаємось до інженерного облаштування ліній оборони і ресурсів, які на те виділяються.

Тут відповідальність на 100% на тому, що ми називаємо Держава, бо армія дуже обмежена в можливості на щось вплинути. Навіть у розпиздованому, прифронтовому Лимані, минулої зими, наші військові, для укріплень, мусіли погоджувати вирубку дерев в тих чи інших місцях з місцевими адміністраціями і усякими уйобками. Тобто Ви зрозуміли?! Електрики нема, газу нема, пів міста побито нахрін, ворог за 20 км від міста, але сосну в лісі просто так рубати не можна. Це українська війна малята. Місцевий прокурор може бути хоч сто разів підар і сєпар, але якщо Ви тримаєте росіян на відстані – він вас буде грати як захоче.)
І так по всіх матеріалах і техніці.

Якось їдучи через м. Дніпро, я звернув увагу скільки там ведеться будівництв. І я вам хочу сказати, що станом на січень 2024-го року, враховуючи усі тенденції війни, і повну неясність перспектив – то таки треба бути йобнутим на всю голову, щоб купляти квартиру, на майбутнє, в будь-якому місті, як мінімум Лівобережжя України.

Я сам з Франківська, і то більше розглядаю на майбутнє, як безпечну гавань – Чехію чи Іспанію, а ще краще в Аргентину або США. Якщо звісно, колись виберусь з цього двіжу.

Зараз, усі трактори Полтави, Дніпра, Павлограда, Чернігова, Сум, Харкова, і не тільки,- мали б хуярити цілодобово в інтересах тих чи інших оперативних командувань по своїх напрямках стримування ворога. І не лише трактори, а й бетоновози, самоскиди, маніпулятори і т.д.

Бетоном і арматурою, зараз треба будувати не НАД землею, а ПІД землею. І не у Дніпрі, а за 20-30-40 км в глибині від нинішньої лінії фронту.

А якщо ні, ну то готуйтесь зустрічати спочатку наші розйобані війська, потім ворожі бомби, а потім і ворожі війська на згарищах власних домівок.

Недавно прочитав трохи вижимок з книги журналіста Економіст про нашу владу і її розуміння реальності напередодні вторгнення. Але я не думав, що збіговисько далбайобів станом на 23 лютого 2022-го року, так ніхуя і не еволюціонує до от уже лютого 2024-го.

Армії треба мішки і пісок, дошки і клейонку, колоди і щебінь, бетон і арматуру. Але ніщо з цього армія не може здобути в бою чи бодай безперешкодно використовувати навіть у зоні бойових дій. І це все ПОВИНЕН забезпечити Уряд і Державні структури!!! Про спеціалізовану техніку – я взагалі мовчу. І якщо Держава забиває йух на солдата (а інженерка – це на 100% про турботу за життя і здоровʼя солдата), то схуялі Ви вирішили, що той солдат буде до останнього стояти в болоті по пояс за таку Державу?!

А тепер додайте до цього, не дуже високі моральні якості нового поповнення військ, обмеження в якості бойової підготовки бійців і т.д.

Коли росіяни відходили з правого берега Херсонщини, то місцеві розповідали, що інженерна колона йшла вздовж села протягом двох днів. Я не певен, що усі наші інженерні війська, не пройдуть маршем через те ж село з усією технікою за кілька годин.

Ми пройобуємо цю війну, шановні далбайоби! Зберіться нарешті докупи! Бо цього тупого слона таки зʼїдять одного дня повністю.

І для волонтерів!

Якщо Ви працюєте з бригадами, попитайте за інженерну техніку. Так, то дорожче, то не так круто як пікап. Але, якщо Ви зможете дістати для якоїсь бригади добрий трактор, самоскид чи автокран – це врятує більше життів ніж будь-який пікап для поїздок на Нову Пошту.

Допомагайте інженерам і їхнім підрозділам! Бо дуже часто це не такі модні і медійні підрозділи як 3 ОШБр, Азов, ДШВ чи Морпіхи. Але вони здатні рятувати сотні і тисячі життів, якщо будуть мати чим.

Роман Гасько

Джерело

Коментарі

11:32
П’ятикласник зі Львівщини жонглює м’ячем 9 тисяч разів
Андрій Панів з села Мальчиці Івано-Франківської ТГ на Львівщині віртуозно володіє м'ячем.
11:34
У омбудсмена України вимагають у Шевченка вжити заходів щодо Шевченка
Керівнику українського футболу не вдасться відмовчатися за дії своєї команди.
12:08
Традиції «аварійності» львівського мера. Продовження
В попередній статті нами була вибірково і як наглядний приклад розкрита історія «успіху» співпраці представників однієї сім’ї – сім’ї Новосад і пов’язаних з ними юридичних та фізичних осіб з структурами, підконтрольними Львівській міській раді, у сфері закупівель бюджетним коштом різноманітних «аварійних» послуг та робіт.
12:00
Відомий львівський лікар пройшов стажування у провідній клініці США
Завідувач відділення кардіології та реперфузійної терапії лікарні Святого Пантелеймона Василь Процько повернувся зі стажування у Сполучених Штатах Америки та поділився враженнями від поїздки.