Серед українських біженців у Європі лише половина працевлаштовані

Серед українців, які виїхали до Європи від початку повномасштабного вторгнення російських військ в Україну, працевлаштовані лише 49%,

05.09.2023
Серед українських біженців у Європі лише половина працевлаштовані

Про це йдеться у результатах опитування Соціологічної групи «Рейтинг».

Водночас серед тих, хто поїхав до повномасштабного вторгнення РФ, 74% українців мають роботу.

Найбільше працевлаштованих українців у Східній Європі – 67%, найменше – у Західній Європі – 35%. Найменше працевлаштованих українців, які приїхали з Півдня та Сходу країни, а також з Києва. Серед тих, хто добре володіє місцевою мовою – більшість мають роботу.

Серед тих, хто працевлаштувався у Європі, понад 80% громадян мають роботу у країні свого перебування. Ще 14% працевлаштовані в Україні або одразу в кількох країнах.

При цьому чоловіків, які знайшли роботу, перебуваючи за кордоном, у 1,5 раза більше ніж жінок. Що стосується українців з дітьми, то зайнятість вища серед тих, у кого їх немає. Зокрема, 14% громадян з дітьми не працюють через догляд за своїм нащадком. Чверть респондентів у віці 16-24 років не працюють через навчання.

Якщо говорити про українців без роботи, то чверть перебувають в активному пошуку. Ще 39% думають над тим, аби шукати роботу. Третина взагалі не шукає місце працевлаштування.

«Найменше опікуються пошуком роботи українці, які перебувають у Західній Європі. Жінки менше думають над пошуком роботи, ніж чоловіки, особливо в середньому віці. Водночас роботу шукають українці, які активно вивчають місцеву мову, мають відносно низькі доходи, приїхали відносно недавно і шукають варіанти як залишитися в країні перебування на довше», – зазначили соціологи.

Майже 40% опитаних українців в Європі чули про випадки відмови українським біженцям у працевлаштуванні. Зокрема, 14% громадян чули про багато прикладів, ще 24% – про поодинокі такі випадки. Серед тих, хто активно шукає зараз роботу, чули про відмову в працевлаштуванні 57% опитаних.

У 73%  випадків проблемою для працевлаштування є мовний бар’єр, у 29% – некваліфікована робота, у 19% – низькооплачувана робота, у 14% – невизнання українського диплома про освіту.

 

 

Коментарі

14:19
Біля львівської Ратуші всьоме пікетували Садового проти некритичних витрат
Кажуть, що 7 - це щасливе число. З цим твердженням навряд чи погодяться львів'яни, котрі 9 грудня вже всьоме вийшли на мітинги під вікна Андрія Садового з одною єдиною вимогою - згадати, що в країні війна.
18:04
Сколе – місце «комфортних» закупівель для обраних «комфортних» учасників. Продовження
У попередній статті нами описано «запеклу боротьбу» Сколівської міської ради, її комунальних підприємств і структурних підрозділів, за, як зазначав міський голова пан Романишин, «…комфортні умови праці працівників…».
17:03
Гроші на ремонт тротутарів і бруківку ̶н̶е̶м̶а̶є̶ ̶ будуть завжди, принаймні у Львові
Ще в липні цього року Президент України в одному із своїх вечірніх звернень прокоментував бюджетні витрати міст під час війни. Володимир Зеленський зазначив, що «ремонт бруківки та фонтанів недоречні під час війни – спочатку потрібна перемога над ворогом». Важко було не погодитись із такою думкою, з огляду на її актуальність як тоді так і в сьогоднішній час.
17:31
Що далі відбувається із сміттям, яке сортують львів’яни
З усіх відходів в Україні зараз можна переробити близько 20% – це метал, папір, скло, пластик, окремо йде органіка, яка становить до 50%. Проте фактично на переробку потрапляє менше ніж 5%, решта прямує на полігони. Вирішення "сміттєвої" проблеми безперечно потребує поліпшення законодавства у цій сфері, але й на побутовому рівні внести свою лепту до позитивних змін може кожен. Так, щоб переробити якомога більше вторсировини, її має бути й відсортовано якомога більше.