Про “мирний план” Китаю і долю місцевого самоврядування на Львівщині

Завдяки Україні США отримали шанс уникнути війни з Китаєм за Тайвань. Тому США та партнери оперативно затягують “зашморг” довкола Китаю, який внаслідок поразок росії в Україні та потенційної повної поразки росії у війні з Україною, опинився “на розтяжці”, і змушений втрутитися, захищаючи свого партнера-невдаху.

06.03.2023
Про “мирний план” Китаю і долю місцевого самоврядування на Львівщині

Якщо провести просту аналогію, то дана ситуація схожа на таку: грабіжника (росію) спіймали на місці злочину (Україна і партнери), тож на розбірки з’явився його більш авторитетний партнер (Китай). І якщо від України і світу (зокрема, ООН) прозвучали пропозиції “справедливого миру” (віддати вкрадене), то Китай запропонував мир “несправедливий”, намагаючись всадити жертву і грабіжника за стіл переговорів, а також вставляючи претензії захисникам жертви. Звісно, ситуація вельми спрощена, але так вона більш зрозуміла.

Ключове питання – а навіщо це було робити Китаю, навіщо “втикатися” за лузера? Адже майже рік війни Китай практично завжди намагався дистанціюватися від російсько-української війни.

Причин, на нашу думку, є дві. Перша, ситуація для росії – катастрофічна, і Китай намагається своєю впливовістю виторгувати для росії перемир’я зі збереженням для неї окупованих українських територій. Друга причина – росія і Китай (про що ми писали минулого тижня) діють спільно, і поразка росії в Україні призведе до відмови для Китаю поборотися за Тайвань, оскільки росія не змогла послабити цивілізований світ, воюючи з ним зброєю та розриваючи протиріччями.

Тож США чітко зрозуміли шанс щодо уникнення, по-суті, третьої світової, яка б завдала колосальних людських та економічних втрат усьому світові, але найбільше – США, Японії, Південній Кореї і самому Тайваню. І США та їхні партнери за цей шанс (дарований Україною) учепилися, накинувши зашморг на Китай, який виповз з пропозиціями миру на світову арену, і помалу цей зашморг затягуючи.

Тож саме з цієї “опери” заяви ФБР про “витік” ковіду з китайської лабораторії (яка мобілізує увесь світ проти Китаю, а після потенційної появи доказів – багатомільярдних судових позовів практично усіх країн планети проти Китаю); шантаж Китаю санкціями у випадку постачання зброї росії (ці санкції можуть бути накладені на Китай превентивно, а не так як відносно росії – після агресії); візит Блінкена у пострадянські країни Азії з чіткими меседжами щодо їх стосунків з росією та Китаєм, і найголовнішим повідомленням (про що Блінкен сказав керівнику МЗС Казахстану), що незалежність Казахстану (як і інших республік колишнього Радянського Союзу) визнаються США, а дії росії в Україні демонструють справжні наміри, зокрема, росії щодо своїх сусідів; спільна позиція 18-и міністрів закордонних справ країн (G20) у Нью-Делі щодо війни в Україні, проти якої виступили росія і Китай. Тож на наступному тижні слід очікувати продовження затягування зашморгу довкола Китаю як від США, так і від їх ключових партнерів.

А росія тим часом продовжуватиме демонструвати свою войовничість, намагаючись втримати наявне чи навіть прирости якоюсь територією, сподіваючись, що Китай “порішає” за них, і захоплене в України вдасться зберегти. Хоча воювати в росії вже не в стані, і про катастрофічні наслідки від втрати воєнної ініціативи два дні тому попередив росіян вагнерівський кат – пріґожин. Імовірно, така ситуація на фронті буде і надалі, і судорожні спроби атакувати для росіян будуть лише активністю перед українським контрнаступом і економічними проблемами, які мають настати в росії за кілька місяців. Зрештою, це розуміють і в росії, і в Китаї (про що ми писали вище), а також в Україні і серед наших партнерів.

Саме тому Президент Зеленський може спокійно на два дні поїхати до Львова, і росіяни, навіть, не роблять спроби завадити йому проводити заходи, виснажуючи їх учасників реальними ракетними ударами чи демонстративними спробами їх завдавати. А ще кілька місяців тому поведінка ворога була набагато зухваліша.

На Львівщині своя війна за “свої” території. І перемагає в ній Львівська ОВА, на чолі зі “слугою народу” Максимом Козицьким.

Минулого тижня мала відбутись президія Львівської облради, яка повинна була розглянути і затвердити проєкт порядку сесії, яка планувалась на 14 березня.

Але президія не відбулась через відсутність кворуму.

Так, це не смертельно і сесія може зібратись 14 березня і без проведення президії. Але це буде, мабуть, вперше за останні років 10. Тим паче, президія збирається для того, щоб розглянути і затвердити проєкт порядку денного сесійного засідання.

Отже, станом на сьогодні ми маємо не лише недієздатну обласну раду, але й таку ж недієздатну президію. Це перше. Друге, що ми маємо, це запланована сесія на наступний вівторок, 14 березня, але не маємо навіть проєкту порядку денного. А якщо немає проєкту порядку денного, то виникає логічне запитання: а для чого взагалі збиратись через тиждень, якщо немає питань для розгляду і немає консенсусу щодо того, за які питання Львівська обласна рада зможе проголосувати.

Насправді привід зібратись є лише один: зібратись, як того вимагає закон, щоб не з’явились юридичні підстави для розпуску Львівської обласної ради.

Реально в порядку денному сесії Львівської обласної ради так і не з’явиться жодного важливого питання для розвитку нашої області чи посиленні її ролі у зміцненні нашої безпеки та оборони. Боротьба йде лише за 2 хайпово-політичні питання. Ми про них писали минулого тижня, тому повторюватись не будемо.

Єдине на чому хочемо наголосити: голова Львівської обласної ради Ірина Гримак поставила на шальки терезів дві не порівнювальні речі – політичне доручення партійного керівництва прийняти популістичне звернення, яке не несе за собою жодних юридичних наслідків, і долю місцевого самоврядування на Львівщині.

Навіть, якщо це звернення вдасться якимись неймовірними зусиллями (чи правильніше сказати, готівковими коштами) протягнути через сесійну залу Львівської обласної ради, то його доля при будь-яких розкладах закінчиться в смітниках Офісу Президента та Верховної Ради, а Гримак зможе зберегти за собою посаду голови Львівської обласної ради (але це не гарантовано).

Натомість наполягання на його розгляді і прийнятті, скоріш за все, призведе до максимальної загрози розпуску Львівської обласної ради, відсутності найвищого представницького органу Львівщини до закінчення війни і посиленні політичних позицій начальника Львівської ОВА на лише на Львівщині, але й перед Президентом і його Офісом. Тому Максим Козицький зможе спокійно піти на підвищення, а замість себе залишити в області повністю підконтрольну йому людину – наприклад, свого нинішнього першого заступника Андрія Годика.

Спостерігаємо…

Аналітичний центр “POLITI.KO”

Джерело

Коментарі

16:36
Львів’яни вкотре пікетують Садового через некритичні витрати
Другого дня весни у Львові кілька десятків волонтерів вчергове прийшли під вікна Андрія Садового вимагати зупинити витрачати кошти громади на непотрібні забаганки. Незважаючи на те, що акції відбуваються місяцями, влада міста вперто продовжує ігнорувати вимоги громади та належно реагувати на те, що в країні війна.
13:34
Поранення, операції, протези – хто служить у Самбірському РТЦК та СП
На світлині десять захисників України. Через складні поранення вони обмежено придатні до виконання бойових завдань. Тож командування військових підрозділів скерувало їх на службу до Самбірського РТЦК та СП. Там вони можуть відчути, що після втрати здоров’я, держава від них не відмежувалася і що їх не сприймають, як «списаних».
11:28
Львів’яни збирають дрони у домашніх умовах
Для досягнення перемоги одним з найбільш пріоритетних напрямків у військовій сфері визначено виробництво дронів. Саме вони дозволять вести ефективний спротив переважаючій чисельно армії орків.
13:04
У Львові відбувся черговий мітинг біля мерії, де прозвучали звинувачення проти Садового і його дружини
Суботнього ранку, під стінами міської Ратуші, вкотре зібрались активісти, які вимагають збільшення фінансування війська з міського бюджету. Попри всі очікування, влада міста вчергове відмовилась йти на діалог задля вирішення даного питання.