Про «Родіну-мать» і деколонізацію

Як і будь-який інший пам‘ятник чи монумент, «Родіна-мать» несе ідеологію свого часу. В цьому разі радянський міф про велику перемогу у «вєлікій атєчєствєнній війні». Оскільки у створенні самого об‘єкта брали участь митці (Євген Вучетич і Василь Бородай), які закладали в образ власні сенси (хоча виконували партійне замовлення), ми можемо віднайти в цьому творі мистецтва асоціації з певною традицією, в якій ці митці були сформовані (Оранту, Лесю Українку чи загалом збірний образ України як жінки).

12.08.2023
Про «Родіну-мать» і деколонізацію

Як і будь-який інший пам’ятник чи монумент, “Родіна-мать” несе ідеологію свого часу. В цьому разі радянський міф про велику перемогу у “вєлікій атєчєствєнній війні”. Оскільки у створенні самого об’єкта брали участь митці (Євген Вучетич і Василь Бородай), які закладали в образ власні сенси (хоча виконували партійне замовлення), ми можемо віднайти в цьому творі мистецтва асоціації з певною традицією, в якій ці митці були сформовані (Оранту, Лесю Українку чи загалом збірний образ України як жінки).

Останнє жодним чином не нівелює ідеологічного навантаження об’єкта. Сьогодні є вже кілька поколінь, які не знають іншого ландшафту Києва, і саме такий вигляд правого берега є для них рідним і впізнаваним, асоціацією дому. При цьому значна частина цього суспільства не знала Радянського Союзу з його ідеологією, тому не має безпосередньої асоціації між знаком і означуваним.

Тим не менше, ідеологічне, як відомо, працює і без усвідомлення нами його змісту. Чи можна змінити ідеологічний зміст монумента через вдягання віночка, вишитої сорочки, тризуба чи перефарбовування на жовто-блакитне? Очевидно, що ні. Як не можна змінити нацистську ідеологію “Олімпії” Лені Ріфеншталь чи інших пропагандистських творів (іноді навіть шедеврів). Що тоді з цим робити? Зносити чи не зносити?

Якщо нескінченних “ленінів” та “альошок” з українських вулиць прибрала спочатку народна, а потім уже законна декомунізація, “Родіна-мать” убезпечена тим, що це частина музею. А якби навіть її знесли чи переплавили на Тараса Григоровича, в ландшафті пам’яті вона залишиться назавжди.

І це добре. Тому що в здорових вільних суспільствах пам’ять не стирають, не знищують, не переодягають. Пам’ять відчищають від ідеологічних обмежувачів, фіксують в усій складності і вчаться на уроках минулого. Вчаться зізнаватися, приймати, пробачати, вибачатись, берегти, інтерпретувати.

Тому тризуб на щиті жодним чином не змінить ідеологічної суті “Родіни-мать”, а лише заплутає, нашарує ще один міф. Ми залишаємо нащадкам ще один ребус, який вони матимуть розгадувати. Це наш невивчений урок, наше намагання не дивитися на суть проблеми, а заховати її під килимком.

Що потрібно було зробити? Віддати монумент для інтерпретації митцям. Організувати дискусію, конкурс мистецьких проектів, зробити це місцем складних розмов і спроб шукати відповіді. Це і є задача музею – модерувати дискусії на важливі для суспільства теми, створювати алгоритм комунікації між митцями та суспільством.

І тут питання не в тому любить хтось цей об’єкт чи ні, це питання здоров’я суспільства. Коли в організмі хвороба, ми ж не кажемо, що вона нам не подобається, ми певним чином лікуємо її і уважно спостерігаємо. Іноді відповідь не одна і вона весь час змінюється. Не варто бетонувати (чи армувати) передчасні рішення.

Автор: Тетяна Філевська, креативна директорка “Українського інституту”, дослідниця українського авангарду та творчості Казимира Малевича

Джерело: “Історична правда”

Коментарі

16:36
Львів’яни вкотре пікетують Садового через некритичні витрати
Другого дня весни у Львові кілька десятків волонтерів вчергове прийшли під вікна Андрія Садового вимагати зупинити витрачати кошти громади на непотрібні забаганки. Незважаючи на те, що акції відбуваються місяцями, влада міста вперто продовжує ігнорувати вимоги громади та належно реагувати на те, що в країні війна.
13:34
Поранення, операції, протези – хто служить у Самбірському РТЦК та СП
На світлині десять захисників України. Через складні поранення вони обмежено придатні до виконання бойових завдань. Тож командування військових підрозділів скерувало їх на службу до Самбірського РТЦК та СП. Там вони можуть відчути, що після втрати здоров’я, держава від них не відмежувалася і що їх не сприймають, як «списаних».
11:28
Львів’яни збирають дрони у домашніх умовах
Для досягнення перемоги одним з найбільш пріоритетних напрямків у військовій сфері визначено виробництво дронів. Саме вони дозволять вести ефективний спротив переважаючій чисельно армії орків.
13:04
У Львові відбувся черговий мітинг біля мерії, де прозвучали звинувачення проти Садового і його дружини
Суботнього ранку, під стінами міської Ратуші, вкотре зібрались активісти, які вимагають збільшення фінансування війська з міського бюджету. Попри всі очікування, влада міста вчергове відмовилась йти на діалог задля вирішення даного питання.