Електронні петиції у Львові: (не)дієвий інструмент громадської участі

Що таке електронна петиція

Електронна петиція — це особлива форма колективного звернення громадян, яке може бути адресоване органам державної чи місцевої влади.

В Законі України “Про звернення громадян” визначений окремий порядок подання та розгляду таких звернень. Деталізований він у статті 20 Статуту територіальної громади  та Положенні про електронні петиції на території Львівської міської територіальної громади  (далі — Положення про електронні петиції). Раніше цей інструмент регулював Тимчасовий порядок подання на розгляд електронних петицій, затверджений ухвалою міської ради від 26 грудня 2016 року №1371.

Алгоритм подання електронної петиції

Для успішного розгляду петиції вона, відповідно до Положення про електронні петиції:

1. має бути подана належним суб’єктом;
2. тематика має відповідати виключній компетенції міської ради;
3. має набрати більше 500 голосів.

Однак, забігаючи наперед, можемо визначити і четверту, не нормативну складову –  має бути політична воля для розгляду даного питання.

Автор петиції

Подати петицію може особа, яка досягла 16-річного віку, є громадянином України та яка зареєстрована у встановленому порядку, володіє нерухомим майном, офіційно працевлаштована, навчається або народилася на території Львівської міської територіальної громади.

Важливим є уточнення у Положенні про те, що особи, які мають право вносити на розгляд Львівської міської ради та її органів проєкти рішень з питань, що належать до їх відання (відповідно до Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні“, “Про статус депутатів місцевих рад“) не можуть бути авторами електронної петиції.

Попри те, що автором може бути лише фізична особа, на сайті є петиції, які зареєстровані від імені юридичної особи. Наприклад, автором петиції від 28 лютого 2022 року, про заборону продажу алкогольних напоїв під час воєнного стану є КЗ ЛОР “Винниківська загальноосвітня санаторна школа І-ІІІ ступеня”.

Реєстрація

Для того, аби подати (чи підписати) петицію особа має зареєструватися на сайті Єдиної системи електронних петицій, до якої Львів доєднався у лютому 2016 року. Обов’язковою зараз є авторизація через BankID або електронний цифровий підпис через єдиний кабінет. Цей етап авторизації був запроваджений не одразу, а після випадків виявлення “накручування” голосів навесні 2016 року (за петицію про звільнення Інни Свистун).

Тематика

Електронна петиція має стосуватись лише питань, розгляд та вирішення яких відноситься до виключної компетенції Львівської міської ради. Якщо зареєстрована петиція, зміст якої вже був предметом розгляду електронної петиції Львівською міською радою, така петиція не буде допущена до збору підписів протягом календарного року. Після реєстрації петиції її автором протягом 3 робочих днів її перевіряють працівники відділу партисипації департаменту “Секретаріат ради“ Львівської міської ради на відповідність Положенню про електронні петиції. Вони ж і приймають рішення про її публікацію чи відхилення.

Необхідна кількість голосів

Наразі для обов’язкового розгляду Львівською міською радою петицію має підтримати не менше як 500 членів територіальної громади протягом 60 днів з дня оприлюднення. Варто зауважити, що до грудня 2016 року необхідною була вдвічі більша кількість голосів – 1000. Зважаючи на дані, озвучені мером міста, Львів є містом-мільйонником, а отже для набирання необхідної кількості голосів потрібно зараз менше ніж 0,05% від мешканців міста (а якщо враховувати кількість працевлаштованих осіб, які не зареєстровані у місті, то буде ще менший відсоток). Варто також зауважити, що після утворення Львівської міської територіальної громади, кількість необхідних голосів не змінилась.

Процедура розгляду

Адміністрування електронних петицій належить до обов’язків  департаменту “Секретаріат ради“. Відповідно до Положенню про електронні петиції, впродовж 5 робочих днів після набрання необхідної кількості голосів департамент готує проєкт ухвали про розгляд електронної петиції та оприлюднює його. Цей документ повинен бути включений до порядку денного найближчого або наступного за ним чергового пленарного засідання Львівської міської ради.

За наслідками розгляду електронної петиції міська рада може прийняти рішення про підтримку електронної петиції або її відхилення (якщо проголосувало менше половини депутатів від загального складу ради). Якщо ж на час завершення збору підписів питання, яке порушене в петиції, вирішено по суті, у Положенні передбачена окрема процедура про його врегулюванню.

Всі інші петиції, які не набрали потрібну кількість голосів, повинні бути розглянуті в порядку звернень громадян відповідно до положень Закону України “Про звернення громадян”.

Досвід львів’ян у поданні електронних петицій

Для аналізу електронних петицій, поданих львів’янами, ми  аналізували ті, які оприлюднені на сайті, а також дані, оприлюднені департаментом “Секретаріат ради” на веб-порталі відкритих даних Львова. Ми також звернулися до “Секретаріату ради” з інформаційним запитом щодо актуальних даних по петиціях, однак у відповіді нам порадили користуватися вище вказаними джерелами.

Львів’яни досить активно почали користуватися цим інструментом у 2016 році, подавши найбільшу кількість петицій – 788, їх детально аналізували журналісти. Однак вже в наступному році їх кількість різко знизилась. В умовах воєнного стану, кількість електронних петицій зменшилася вдвічі у 2022 році і втричі у 2023 році (у порівнянні з кількістю петицій 2021 року).

Джерело: Громадська мережа “Опора”