Екскомандир львівського “Беркута” має два російські паспорти

Про це повідомляє Watchers посилаючись на власні джерела, дані, оголошені у відкритому судовому засіданні та відкриті російські бази даних.

Виявилося, що Пацеляка понад 20 років має два паспорти РФ: внутрішній та закордонний, від яких він не відмовився. Окрім того, він є дійсним військовослужбовцем запасу Росії і має спеціальне звання – лейтенант юстиції, а в український “Беркут” прийшов після служби в російській міліції.

13 вересня, під час розгляду клопотання щодо продовження терміну тримання під вартою Пацеляка, прокурор у справі надав суду рішення Державної міграційної служби України про позбавлення його громадянства України. Бо, як виявилося, у нього є російські паспорти.

За інформацією джерела Watchers, ще 26 квітня 2002 року Ростислав Пацеляк отримав внутрішній російський паспорт. Причиною отримання було вказано: обмін паспорта СРСР. Пізніше, 4 січня 2003, Ростислав Пацеляк отримав також закордонний паспорт РФ. Попрацювавши в силових структурах РФ, він переїхав в Україну, де одразу влаштувався на службу у міліцію. 22 вересня 2003 року, не зважаючи на наявність в нього паспорта Росії, рішенням ГУ ДМС у Львівській області Пацеляку надали громадянство України.

Ростислав Пацеляк у 1998-2000 років навчався в Далекосхідному юридичному інституті МВС РФ, у 2000-2003 років проходив службу на різних посадах в УВС Хабаровського краю РФ.

Під час Революції Гідності львівський батальйон “Беркута” під командуванням Пацеляка брав участь в одному з найжорстокіших розгонів протестів на Майдані 18 лютого 2014 року разом з харківським “Беркутом”. Розігнаних демонстрантів оточували й били, навіть якщо ті не чинили опір. Багато з них були затримані та оголошені підозрюваними в масових заворушеннях. Загалом того дня від рук силових підрозділів та тітушок-кримінальників у Києві загинули щонайменше 23 протестувальники.

Ростиславу Пацеляку, який зараз перебуває у слідчому ізоляторі, інкримінують перевищення службових повноважень, перешкоджання мирним мітингам, перешкоджання журналістській діяльності та насильство щодо державних і громадських діячів.