Війна з москалями

16:36
Делегація зі Стрийщини відвідала позиції ЗСУ під Авдіївкою Делегація Стрийської міської ради на сході зустрілася із військовослужбовцями Стрийської ТрО, батальйоном «Карпатська Січ» та з Віталієм Барабашем, начальником Авдіївської міської військової адміністрації. Захисникам передали дрони, автівки, термобілизну та солодощі.
08:38
У Львові лікують захисника, який втратив зір на війні Пристосуватися до нових реалій життя допомагають 42-річному воїну Богдану Шину. Захисник втратив зір в боях на Лисичанському напрямку.

У Львові померла співзасновниця Народного Руху і Товариства української мови

Пішла з життя відома діячка руху за утвердження української мови Марія Бабій.

21.11.2023
У Львові померла співзасновниця Народного Руху і Товариства української мови

Читайте також

“50 років у Львові я говорила російською, тепер вчу українську”: репортаж з курсів української мови
Понад 60% громадян вдома спілкуються українською: опитування до Дня Незалежності України
Чому в жодному разі не можна нищити кінодубляж українською мовою?
З початку року мовний омбудсмен отримав понад півтори тисячі звернень про порушення мовного закону
Секретар РНБО заявив, що нардепу Бужанському, який відмовився говорити українською у телеефірі, не місце в політиці

Про це повідомляє Львівський обласний Будинок вчителя.

Ще за часів існування СРСР наприкінці 1980-х-початку 1990-х років Марія Бабій брала активну участь в процесах національного відродження, була одним з творців низки українських організацій, що боролися за незалежність України.

«Відійшла у засвіти Українка, патріотка, знана громадська діячка, активний борець за Незалежність України, одна із засновників Товариства української мови ім. Т. Шевченка, Народного Руху України Марія Бабій. Геолог за освітою, вона була всебічно обдарованою особою, державницькі й громадські інтереси завжди були для неї вищі особистих. Це яскраво виявлялося у її діяльності як депутата Львівської міської та обласної рад», – йдеться в дописі колективу Львівського обласного Будинку вчителя.

Теги: ,

Читайте також

“50 років у Львові я говорила російською, тепер вчу українську”: репортаж з курсів української мови
Понад 60% громадян вдома спілкуються українською: опитування до Дня Незалежності України
Чому в жодному разі не можна нищити кінодубляж українською мовою?
З початку року мовний омбудсмен отримав понад півтори тисячі звернень про порушення мовного закону
Секретар РНБО заявив, що нардепу Бужанському, який відмовився говорити українською у телеефірі, не місце в політиці

Коментарі

Головні статті

14:19
Біля львівської Ратуші всьоме пікетували Садового проти некритичних витрат
Кажуть, що 7 - це щасливе число. З цим твердженням навряд чи погодяться львів'яни, котрі 9 грудня вже всьоме вийшли на мітинги під вікна Андрія Садового з одною єдиною вимогою - згадати, що в країні війна.
18:04
Сколе – місце «комфортних» закупівель для обраних «комфортних» учасників. Продовження
У попередній статті нами описано «запеклу боротьбу» Сколівської міської ради, її комунальних підприємств і структурних підрозділів, за, як зазначав міський голова пан Романишин, «…комфортні умови праці працівників…».
17:03
Гроші на ремонт тротутарів і бруківку ̶н̶е̶м̶а̶є̶ ̶ будуть завжди, принаймні у Львові
Ще в липні цього року Президент України в одному із своїх вечірніх звернень прокоментував бюджетні витрати міст під час війни. Володимир Зеленський зазначив, що «ремонт бруківки та фонтанів недоречні під час війни – спочатку потрібна перемога над ворогом». Важко було не погодитись із такою думкою, з огляду на її актуальність як тоді так і в сьогоднішній час.
17:31
Що далі відбувається із сміттям, яке сортують львів’яни
З усіх відходів в Україні зараз можна переробити близько 20% – це метал, папір, скло, пластик, окремо йде органіка, яка становить до 50%. Проте фактично на переробку потрапляє менше ніж 5%, решта прямує на полігони. Вирішення "сміттєвої" проблеми безперечно потребує поліпшення законодавства у цій сфері, але й на побутовому рівні внести свою лепту до позитивних змін може кожен. Так, щоб переробити якомога більше вторсировини, її має бути й відсортовано якомога більше.