Найдетальніше пояснення чому і коли святкуємо Пасху

Дуже важливо пояснити, що ми святкуємо не дату, а подію.

28.03.2024
Найдетальніше пояснення чому і коли святкуємо Пасху

«Чому ми святкуємо Великдень 31 березня, а мої однокласники аж 5 травня?» Просте дитяче питання здатне заплутати багатьох дорослих.

Спробуємо розібратися разом.

Коротко не вийде.

Пасху або Песах святкували євреї задовго до народження Ісуса Христа. Під час святкування згадували вихід ізраїльського народу під проводом Мойсея з єгипетського рабства. Сам Бог дав Мойсеєві вказівки щодо святкування Пасхи. Про це можна почитати у Книзі Вихід 12, 1-14.

Оскільки перші християни у переважній більшості були євреями, то спочатку святкували Пасху як і раніше, 14 дня місяця Нісан.

Але під час святкування згадували не так подію переходу Мойсея з єгипетської неволі до Землі Обітованої, як перехід Ісуса, а з Ним і Церкви – нового вибраного народу – від смерті до воскресіння.

З часом святкування перенесли на неділю після 14 дня місяця Нісан.

У 325 році відбувся Собор у Нікеї. На цьому Соборі прийняли рішення, що християни святкуватимуть Пасху у неділю після весняного рівнодення після першого повного місяця.

Тобто, якщо весняне рівнодення припадає на 21 березня, то після цього має бути повня, а після неї у неділю – Великдень. Таким чином святкування Пасхи можливе від останніх днів березня до середини квітня.

До 1582 року Пасха святкувалася у той самий день як у Західній, так і у Східній Церквах.

У 1576 році папа Григорій ХІІІ скликав спеціальну нараду астрономів. Адже виявилося, що юліанський календар, який у Римській імперії, а згодом і в країнах Європи, діяв, починаючи від 46 року до Різдва Христового – трохи неточний. Календарний рік був коротшим за сонячний на 11 хвилин і 14 секунд. Ніби дрібниця, але до 16 століття ці хвилини і секунди вилились у те, що календарний рік «відставав» на цілих 10 днів. От папа Григорій і прагнув виправити цю похибку.

У 1582 році папа видав документ, який проголошував реформу календаря. У документі зазначалося, що після 4 жовтня 1582 року має одразу настати 15 жовтня. Крім цього узгоджувалися високосні роки, коли в лютому замість 28 днів має бути 29.

Таким чином новий григоріанський календар майже повністю співпадає із сонячним. 26 секунд, на які він довший, колись у далекому майбутньому, ймовірно, знову призведуть до реформи.

Григоріанський календар втілювався у життя поступово. Не всі Церкви перейшли на нього. Навіть не всі країни. Так, Росія, до складу якої на той момент належала частина території України, перейшла на новий календар лише у 1918 році. Після 31 січня слідувало 14 лютого.

Але не все так просто… Бо Православна Церква відмовилася перейти на григоріанський календар.

Таким чином виникла різниця у відзначенні свят у Східному й Західному обрядах. Великі свята, які є спільними для усіх християн, відзначаються з різницею у 13 днів. Наприклад, Різдво – 25 грудня і 7 січня.

У 2023 році більшість східних Церков на території України оголосили, що переходять на так званий новоюліанський календар. Це таке поєднання юліанського і григоріанського календарів.

Так звані сталі свята святкуються у східній традиції за григоріанським календарем, тобто разом із Західним обрядом. Натомість рухомі свята, а серед них найголовніше свято – Воскресіння – східні церкви поки що продовжують святкувати за юліанським календарем.

Підсумовуємо:

Весняне рівнодення згідно григоріанського календаря у цьому році було 20 березня. Повня – 25 березня. Неділя після повні – 31 березня. Саме у цей день і відзначають Пасху католики, протестанти і частина греко-католиків України.

Весняне рівнодення за юліанським календарем не співпадає з природнім явищем і випадає на 3 квітня. Саме після 3 квітня потрібно чекати на повню. Вона в цьому році буде 24 квітня.

За логікою Великдень потрібно святкувати 28 квітня.

Але у Східній традиції існує ще одне правило: Пасха не може святкуватися раніше або разом з єврейським святом Песах (Пасха).

У цьому році святкування починаються 22 квітня і закінчуються 30 квітня. Тому Пасха за Східним календарем може бути аж після 30 квітня. Найближча неділя і є 5 травня.

І найголовніше, що варто сказати дітям (і дорослим) про Пасху.

  • Ми святкуємо не дату, а подію!
  • Ми святкуємо величезну Любов Бога до всіх нас!
  • Всемогутній Бог став Людиною і помер, щоб ми мали життя вічне! Він воскрес і відкрив нам дорогу до Неба.

Ось це – найголовніше, що варто знати і пам’ятати про святкування Великодня. А дати… Сподіваємося, що колись настане момент і всі християни святкуватимуть перемогу Життя і Любові спільно, в один день.

І нехай Господь благословить наші родини.

Тетяна Соколовська

Джерело

 

Коментарі

11:32
П’ятикласник зі Львівщини жонглює м’ячем 9 тисяч разів
Андрій Панів з села Мальчиці Івано-Франківської ТГ на Львівщині віртуозно володіє м'ячем.
11:34
У омбудсмена України вимагають у Шевченка вжити заходів щодо Шевченка
Керівнику українського футболу не вдасться відмовчатися за дії своєї команди.
12:08
Традиції «аварійності» львівського мера. Продовження
В попередній статті нами була вибірково і як наглядний приклад розкрита історія «успіху» співпраці представників однієї сім’ї – сім’ї Новосад і пов’язаних з ними юридичних та фізичних осіб з структурами, підконтрольними Львівській міській раді, у сфері закупівель бюджетним коштом різноманітних «аварійних» послуг та робіт.
12:00
Відомий львівський лікар пройшов стажування у провідній клініці США
Завідувач відділення кардіології та реперфузійної терапії лікарні Святого Пантелеймона Василь Процько повернувся зі стажування у Сполучених Штатах Америки та поділився враженнями від поїздки.