На Марсовому полі у Львові розпочали демонтаж центральної алеї

30 жовтня, на Марсовому полі Личаківського цвинтаря у Львові розпочався другий етап з ексгумації поховань радянського періоду.

30.10.2023
На Марсовому полі у Львові розпочали  демонтаж центральної алеї

Про це повідомляє пресслужба Львівської обласної ради.

“Розпочався 2 етап наших досліджень, які ми проводимо на Марсовому полі спільно з Львівською міською радою та адміністрацією Личаківського кладовища. Під час цього етапу буде проведено демонтаж плит центральної алеї та бетонного покриття. Після чого буде проведена ексгумація останків, – зазначив керівник Комунального підприємства Львівської обласної ради “Меморіально-пошуковий центр “Доля”, депутат Святослав Шеремета. – Вперше ми маємо справу з таким масштабним і складним для виконання об’єктом”.

Згідно з документальними даними, на цій території є 340 таблиць, на кожній з яких виписано по 10 прізвищ. Загалом – 3400 прізвищ.

“Наші попередні дослідження показали, що документація, яку робив радянський режим, є далекою від реалій. Ймовірно, що не під усіма цими плитами є поховання, – каже Святослав Шеремета. – Тільки дослідження покажуть реальну картину. Після демонтажу плит і бетонної частини фахівці центру “Доля” проведуть дослідження. У випадку виявлення останків буде проведена ексгумація з подальшим перепохованням на одному з кладовищ Львова. Відповідно, що і плити будуть також перенесені”.

Архівні фотографії свідчать про велику кількість поховань у верхній частині поля періоду Першої та Другої світової війн. Ще під час першого етапу дослідження поховань, які провели на газоні поруч з центральною алеєю, фахівці “Долі” віднайшли та ексгумували 653 останки. Переважна більшість поховань здійснена у повоєнний період, менша кількість – періоду Другої Світової війни. Також були знайдені останки 29 загиблих у Першу Світову війну. Їх не виявили під час комасації у міжвоєнний період за влади Речі Посполитої.

“Поховання відбувалися з 1945 до 1956 року. Розуміємо, що більшість – це військовослужбовці НКВС, які боролися з українським визвольним рухом, – констатував Святослав Шеремета. – У 1972 році радянська влада спорудила меморіал. Як показали результати першого етапу дослідження, насправді ніхто не займався перепохованням і увічненням пам’яті тих, хто тут лежав. Просто розрівняли надгробки, частину вивезли, а частину прикопали землею. Зробили центральну алею, а зліва і справа створили газон. Довгий час не було відомо, що під трав’яним газоном є поховання”.

В липні 2023 Міністерство культури дозволило демонтаж і перенесення поховань з центральної алеї. Роботи з ексгумації пошуковці сподіваються завершити до кінця року. Тривалість робіт залежатиме від погодних умов і від кількості виявлених нашарувань поховань.

“Переконаний, що спільними зусиллями ми зробимо вільною цю територію від маркерів тоталітарного режиму. Після цього тут буде споруджений меморіал Героям російсько-української війни”, – каже Святослав Шеремета.

Коментарі

09:47
Львівʼянин може втратити високу посаду у футболі
УЕФА відкрив справу проти віце-президента Української асоціації футболу Олександра Шевченка, який є мешканцем Львова, і головою обласної футбольної асоціації.
09:01
“На службі” у проросійських депутаток й аферистів?
ТСК, яку очолюють депутатки Юлія Яцик та Анна Скороход, спершу спричинились до відкриття кримінального провадження проти курсанта Академії Сагайдачного, а згодом на темі його звільнення влаштували дискредитаційну кампанію проти навчального закладу.
11:37
Для облаштування пункту пропуску «Краківець» на Львівщині виділили 2 млн грн
Кошти будуть спрямовані на матеріально-технічне забезпечення Львівської митниці для покращення соціальної інфраструктури міжнародного пункту пропуску для автомобільного сполучення «Краківець».
11:32
Представник омбудсмена прийде на засідання комісії УАФ щодо можливого насилля Олександра Шевченка проти фінансового директора Євгенії Сагайдак
В Українській асоціації футболу створили цілу комісію щодо конфлікту між поважним Паном зі Львова віце-президентом УАФ, голови Львівської асоціації футболу Олександром Шевченком та фінансовою директоркою Євгенією Сагайдак.