Про це свідчать дані соціологічного дослідження, проведеного до Дня незалежності України, повідомляє Фонд “Демократичні ініціативи” імені Ілька Кучеріва
“Понад 90% українців пишаються своїм громадянством. (54,5% дуже пишаються і 36% – скоріше пишаються). Це найвищий показник за весь час соціологічного моніторингу”, — констатують дослідники.
Соціологи зазначили, що за останні роки зросла кількість людей, які пишаються українським громадянством та зменшилась кількість тих, які не визначились.
Також високі показники фіксуються і стосовно основної ідентифікації людей саме як громадян України.
“Так, 72% опитаних ідентифікують себе як громадяни України, 12% – як мешканці села, району чи міста, де проживають, а 6% – мешканцем регіону, де вони проживають”, —
Окрім того, соціологи з’ясували, що найбільше українське суспільство об’єднує віра в перемогу у війні — так вважають 72,5% опитаних.
Ще 48% згадують віру у краще майбутнє, а 36% – патріотичні почуття. Серед інших варіантів респонденти назвали:
- Прагнення спільно долати труднощі життя — 31.2%
- Відчуття втрати нормального життя — 27.5%
- Родинні та товариські почуття — 23.7%
- Страх перед майбутнім — 14.5%
- Мова спілкування — 12.8%
- Невдоволеність владою — 4.2%
- Релігія (віросповідання) — 4.1%
- Етнічна належність — 3.9%
- Політичні погляди — 3.7%
Окрім того, 37% респондентів вважають, що за роки існування незалежної України було більше позитивного, аніж негативного. 40,5% переконані, що позитивного та негативного було приблизно порівну, а 15%, — що негативного було більше.
“Попри війну, частка позитивних оцінок є найвищою за час спостережень. Молодші респонденти зазвичай більш оптимістичні у своїх оцінках української історії”, — підсумували соціологи.
Опитування проводилося Фондом “Демократичні ініціативи” імені Ілька Кучеріва спільно із соціологічною службою Центру Разумкова з 5 по 12 серпня 2022 року за грантової підтримки Університету Бремена та Міжнародного фонду “Відродження”. У його ході соціологи опитали 2024 респонденти віком від 18 років. Дослідження проводилось у 112 населених пунктах (57 міських та 55 сільських) за стратифікованою багатоступеневою вибіркою із застосуванням випадкового відбору на перших етапах формування вибірки та квотного методу відбору респондентів на заключному етапі (коли здійснювався відбір респондентів за статево-віковими квотами). Структура вибіркової сукупності відтворює демографічну структуру дорослого населення територій, на яких проводилося опитування, станом на початок 2022 року (за віком, статтю, типом поселення).
Опитування проводилось методом face-to-face проводилося у Вінницькій, Волинській, Дніпропетровській, Житомирській, Закарпатській, Запорізькій, Івано-Франківській, Київській, Кіровоградській, Львівській, Миколаївській, Одеській, Полтавській, Рівненській, Сумській, Тернопільській, Харківській, Хмельницькій, Черкаській, Чернігівській, Чернівецькій областях та місті Києві (у Запорізькій, Миколаївській, Харківській областях – лише на тих територіях, що контролюються урядом України та на яких не ведуться бойові дії).
Теоретична похибка вибірки не перевищує 2,3%. Разом з тим, додаткові систематичні відхилення вибірки можуть бути зумовлені наслідками російської агресії, зокрема, вимушеною евакуацією мільйонів громадян.
Коментарі