Наприклад, вершина гори Зелемінь коло Сколе. Ніби і поруч з цивілізацією, а на ній вибиті написи латинською та польською мовами, найстаріший – 1639 року. Є кілька й українською. Хто їх робив та для чого – загадка, яку ще потрібно розгадати.
На горі «Зелемінь», коло Сколе, є каміння з середньовчними написами. Найстаршому з них майже 400 років! Знаходяться вони лише за кілька хвилин ходьби від маршруту Сколе – гора Лопата – гора Зелемінь – Сколе. Трішки звернули зі стежки, а тут таке! Не часто в Карпатах можна зустріти наскельні написи латинкою, яким 400 років
Найближчий аналог «Писаний Камінь» є аж на Верховинщині. І якщо їх “Писаний Камінь” добре досліджено, то наш – Терра Інкогніта. Ось фото і приблизна розшифровка написів на нашому бескидському «Писаному камені».
Хто були ці люди, для чого вони залишали тут свої автографи, що хотіли цим сказати? А можливо це лише «тут був Вася» тодішніх туристів? Тоді виходить що Зеленянка – це найстаріший туристичний маршрут Бескидів. Щоб сказати точно потрібне фахове дослідження. Цілком ймовірно, що десь під мохом є навіть старіші написи. Наприклад автограф самого князя Святослава…
Гора Зелемінь розташована за годину ходьби від гори Лопата, «Говерли» місцевого значення. Це популярний одноденний туристичний маршрут. Старт зі Сколе від озера, далі підйом на Лопату, потім перехід на гору Зелемінь і назад спуск до озера. Але якщо Вам йти одразу на камЕні, без гори Лопата, то краще зі Сколе напряму. За мостом коло озера повертаємо праворуч і так в кінець аж до шляк-бауму. Від нього до вершини пішки йти дві години. Проте, є нормальна лісовозна дорога, навіть без колії. Поруч живе лісник. Якщо ви серйозні науковці, а не лісокради чи чорні археологи – то шляк-баум він відкриє.
Сама вершина гори Зелемінь є круглою і з помітним заглибленням, наче вулкан. Власне на вершині і розкидані ці камЕні з загадковими написами.
Я маю кілька версій хто і для чого залишив ці написи:
1) «Тут був Вася» – біда сучасного туризму. Не виключено, що написи позалишали такі самі «Васі» багато століть тому. Тобто тут колись проходив один з найстаріших туристичних маршрутів Карпат!
Згідно з даними від Alex у 20 ст. Дрогобицький відділ ПТТ (Польського товариства татранського) орендував у фірми Гредлів мисливські будинки. В результаті мережу схрониськ по селах і місті Сколе доповнювали такі незагосподаровані прихистки під вершинами Зелемінь, Магура, Магій, Буковинка (біля Тухлі), Віднога і Черенище (під хребтом Парашки), Тростян.
В 1936 р. прихистки під Зелемінем і Магурою було пристосовано до зимових умов: змінено підлогу, відремонтовано дах, ущільнено стіни, вставлено пічки і замість нар встановлено ліжка.
Як бачимо, будиночок там вже був, його просто арендували і про це є згадка в пресі. Цілком імовірно що мисливські угіддя тут були задовго до того. А коли погода не сприяла полюванню то пани розважалися як вміли.
2) Військові. Звідси прекрасний вигляд на усі під’їзні дороги що ведуть до перевалів на Угорщину. Тому тут розташовувалися військові чатові і від нема чого робити вони вибивали ці написи.
3) Картографи. Тут була їх база звідки вони змальовували навколишні вершини. От в погану погоду і царапали свої імена
Ці написи можуть стати ще одною принадою для розвитку туризму в Сколівському регіоні. Відомо, що гірські походи загартовують і тіло, і душу. Людям цікаво буде йти не просто в гори, а відвідати гору-загадку щоб побачити ці камені на власні очі.
Коментарі