Садовий дозволив людям Козловського заробити 150 мільйонів на перепродажі землі

Наприкінці березня у Львові було перепродано 17 гектарів землі, що принесло бенефіціарам схеми не менше 150 млн грн. У їхньому розпорядженні є ще 5 гектарів впритул до одного з найбільш забудованих районів на півночі Львова.

02.11.2023
Садовий дозволив людям Козловського заробити 150 мільйонів на перепродажі землі

Про це пише Олександра Губицька у «Наших грошах. Львів».

Землю у розмірі 22 гектарів у житловому районі «Під Голоском» було безкоштовно віддано продовж останніх років. За це рішення голосували депутати усіх фракцій Львівської міськради і це рішення підписав мер Андрій Садовий.

Землю отримало садове товариство «Підголоско». Потім ділянки перейшли у власність «Мистецько-виставкова галерея «Простір», яку в лютому цього року перейменували на «ФЛО Львів». Ця компанія була створена депутатом Львівської міськради Юрієм Ломагою («Євросолідарність»). За однією адресою з ним прописана Мирослава Дроздовська, що була директоркою «Підголоско». Згодом фірму «ФЛО Львів» переписали на непублічного Ореста Білька.

За даними «НГ.Львів», всі ці люди пов’язані з бізнесменом Григорієм Козловським. Він володіє однією з найбільших в Україні тютюнових фабрик, та обирався до Львівської облради від «Євросолідарності». Має власний футбольний клуб «Рух» та переписав на свого одно(!)річного сина купу нерухомості у Львові – приватний медичний центр, низку квартир, машиномісць і гостьових будинків.

ТОВ «ФЛО Львів» почало масштабний розпродаж накопиченої землі. Лише за тиждень з 22 до 29 березня компанія продала трьома частинами майже 17 гектарів, виручивши не менше 150 млн грн. Про це свідчить нормативна грошова оцінка проданих ділянок, а також один з договорів купівлі-продажу. Таким чином на сьогодні у власності «ФЛО Львів» залишилось трохи більше 5,1 га.

Новими власниками землі стали компанії «Портерра Груп», «Моноленд», «Арктос-Ленд» і уже згадана вище «Лінтер-Пласт». Усі ці компанії об’єднані спільними бенефіціарами – це Андрій Угрин, Андрій Криницький і Ярослава Вітик, а їх, своєю чергою, пов’язує спільний будівельний бренд «Аурум».

71-річна Ярослава Вітик разом з Криницьким та Угриним є також співзасновницею ТОВ «Мега-Тех». Вона є матір’ю Ореста Вітика, колишнього заступника начальника ГУ ДФС у Львівській області та в.о. обов’язків начальника Державної податкової служби у Київській області. Тепер, як виглядає, Вітик не працює в податковій, бо з травня 2022 року є керівником ТОВ «Аурум Тауер». Дружина Ореста Вітика Ірина, згідно з його старими деклараціями, отримувала дохід від компаній з назвою «Аурум» та є співзасновницею ТОВ «Аурум-Сіті», ЖБК «Аурум IV», ЖБК «Аурум Тауер ІV» та інших.

На сайті «Аурум» повідомляється про вже чотири здані ЖК у Львові та ще шість ЖК, які в стані будівництва.

Коментарі

14:19
Біля львівської Ратуші всьоме пікетували Садового проти некритичних витрат
Кажуть, що 7 - це щасливе число. З цим твердженням навряд чи погодяться львів'яни, котрі 9 грудня вже всьоме вийшли на мітинги під вікна Андрія Садового з одною єдиною вимогою - згадати, що в країні війна.
18:04
Сколе – місце «комфортних» закупівель для обраних «комфортних» учасників. Продовження
У попередній статті нами описано «запеклу боротьбу» Сколівської міської ради, її комунальних підприємств і структурних підрозділів, за, як зазначав міський голова пан Романишин, «…комфортні умови праці працівників…».
17:03
Гроші на ремонт тротутарів і бруківку ̶н̶е̶м̶а̶є̶ ̶ будуть завжди, принаймні у Львові
Ще в липні цього року Президент України в одному із своїх вечірніх звернень прокоментував бюджетні витрати міст під час війни. Володимир Зеленський зазначив, що «ремонт бруківки та фонтанів недоречні під час війни – спочатку потрібна перемога над ворогом». Важко було не погодитись із такою думкою, з огляду на її актуальність як тоді так і в сьогоднішній час.
17:31
Що далі відбувається із сміттям, яке сортують львів’яни
З усіх відходів в Україні зараз можна переробити близько 20% – це метал, папір, скло, пластик, окремо йде органіка, яка становить до 50%. Проте фактично на переробку потрапляє менше ніж 5%, решта прямує на полігони. Вирішення "сміттєвої" проблеми безперечно потребує поліпшення законодавства у цій сфері, але й на побутовому рівні внести свою лепту до позитивних змін може кожен. Так, щоб переробити якомога більше вторсировини, її має бути й відсортовано якомога більше.