Переможця виборів у Польщі визначать треті сили або Чи будуть позачергові парламентські вибори у Польщі

Уже через два дні, 15 жовтня, у Польщі відбудуться парламентські вибори, за результатами яких має бути обрано 460 послів до Сейму і 100 депутатів Сенату.

13.10.2023
Переможця виборів у Польщі визначать треті сили або Чи будуть позачергові парламентські вибори у Польщі

До дня голосування політичні сили підходять в умовах запеклої конкуренції і в обставинах вже звичної поляризованості польського суспільства. І за даними останніх соціологічних опитувань ситуація зазнала певних змін, порівняно з тією, якою вона була ще місяць назад. Якщо два основні лідери – “Право і Справедливість” та “Громадянська коаліція” – залишаються практично незмінно на своїх позиціях, то найбільш затята боротьба триває серед так званих третій сил, які борються за голоси виборців, які невизначились за кого голосуватимуть або лише знають, що точно не будуть голосувати за “Право і Спреведливість” або “Громадянську коаліцію”.

1. Це найважчі вибори для правлячої партії “Право і Справедливість” з 2015 року: якщо раніше ми могли точно стверджувати, що ПіС вперше не матиме монопартійної більшості, то тепер ми задаємося питанням чи ПіС взагалі зможе сформувати коаліційний уряд. Звичайно, партія влади залишається основним претендентом на формування більшості та власного коаліційного уряду, проте це тепер не єдиними можливим сценарієм, як це було ще нещодавно.

Крім цього польські коментатори також сходяться у тому, що це найважливіші вибори у Польщі з 1989 року.

2. Те, що можна стверджувати однозначно так це те, що до Сейму пройде п’ять політичних партій (блоків). За даними останнього (9-10 жовтня, IBRiS для RMF FM та «Rzeczpospolita») соціологічного опитування рівень їхньої підтримки наступний:

  • Право і Справедливість – 33,5%
  •  Громадянська коаліція (Громадянська платформа) – 28%
  •  Третій шлях – 10,9%
  •  Нова лівиця – 10,1%
  •  Конфедерація – 9,2%
    (прохідний бар’єр 5% для політичних партій і 8% для партійних блоків)

Водночас є інші соціологічні опитування, які показують дещо інші показники для трьох останніх політичних сил – як їхні позицію, так і рівенб підтримки.

3. За останній місяць ситуація змінилась і змінилась за рахунок третіх політичних сил: якщо “Право і Справедливість” та “Громадянська коаліція” давно уперлись об власну електоральну стелю і не можуть взяти більше 33% та 28% відповідно, канібалізуючи (відбираючи голоси) своїх потенційний партнерів по коаліції, то інші три партії – “Конфедерація”, “Третій шлях” та “Нова лівиця” – протягом останнього часу щоразу нарощували підтримку.

4. Поляки у пошуках альтернативи. За останній час три треті сили наростити рівень своє підтримки, а також змінився порядок їхнього розташування. Якщо ще два місяці тому однозначним лідером серед них була “Конфедерація”, якій пророкували щонайменше 13%, а то й усі 15%, то сьогодні на третій позиції “Третій шлях” з показником майже 11%. Разом з ним майже стільки ж несподівано має “Нова лівиця” (10%) і тоді Конфедерація (трохи більше 9%).

Усі три політичні мають приблизно однакову показники і коливаються близько 10%, що не так далеко від 8%-го виборчого бар’єру. А тому для них дуже важливо щонайменше виконати цю програму мінімум, адже в іншому разі вони втрачають усе, а це відповідно суттєво вплине на зміну кінцевого розподілу депутатських мандатів на користь “Права і Справедливість”. Це пов’язано з особливістю виборчої системи партійного представництва за партійними списками за методом Д’Ондта, яка використовується у виборах до Сейму, яка більш сприятлива для великих політичних партій, аніж для малих.

5. Втома польського суспільства від поляризації та двопартійного протистояння у Польщі. Поляки активно шукають альтернативу для “Право і Справедливість” та “Громадянської платформи”. Саме тому окреслився третій блок політичним сил, за які сумарно готові голосувати майже третина виборців – понад 30%.

Фактично у політичній системі Польщі окреслились три політичні блоки, які мають приблизно по третині голосів виборців: це правлячий консервативний блок “Об’єднаної правиці”, лівоцентриський блок “Громадянської коаліції” і блок третіх сил. Проте ці три політичні сили дуже різношерстні за ідеологічними спрямуваннями і не являю за яких оставин вони могли б працювати разом. Хіба що за єдиним винятком можливої співпраці “Третього шляху” та “Нової лівиці”.

6. “Золота акція” для двох з трьох третіх сил: уже очевидно, що за результатами голосування долю майбутньої парламентської більшості та уряду визначатимуть не так “Право і Справедливість” або “Громадянська коаліція”, а треті сили. Тут простежується певна подібність до ситуації за підсумками нещодавніх парламентських виборів у Словачичні. Лише з тією відмінністю, що “золоту акцію” матиме не одна, а дві політичні сили. Адже жодному з двох лідерів перегонів буде недостатньо союзу з однією політичною силою для формування коаліції.

Це може бути провладна коаліція “Права і Справедливості” з “Конфедерацією” разом з “Третім шляхом” або опозиційна коаліція “Громадянської коаліції” з “Третім шляхом” та “Новою лівицею”. Першу буде створити важче, аніж другу. А тому можна стверджувати, що в опозиції чи не вперше з’явився реальний шанс змінити ПіС при владі. За даними опитувань зараз сумарно вони набирають 49% голосів, тоді як потенційна коаліція двох правих сил – лише 43% голосів. Тому може трапитися так, що перемога на виборах “Права і Справедливості” може бути “Піровою перемогою”.

7. Через це у суспільстві почали активно говорити про побоювання фальсифікацій результатів голосування. Про таку ймовірність стверджує близько 40% опитаних, що для країни-члена ЄС є несподіваним. На відміну від українців, які звикли не лише до розмов про впливу влади на результати голосування, але й незлічених фактів фальсифікацій, то для Польщі це незвично і є очевидною ознакою деградації її демократичних інститутів.

І такі побоювання пов’язані не так з наявністю очевидних фактів приготувань до впливу влади на результати голосування, як у низькому рівні довіри польського суспільства до їх готовності чесно програти вибори. Це питання рівня політичної культури та практик. І це та тонка межа, яка завжди розмежовувала країни розвинених демократій від країни, з перехідною демократією.

Якщо ПіС невистарчатиме, наприклад, 5 мандатів для формування більшості, то чи наважиться влада “намалювати” їх, а також згодом “купити” кілька додаткових депутатських мандатів в опозиційних сил – питання риторичне.

8. Позачергові вибори. Якщо після виборів влада або опозиція не зуміє домовитись з третіми силами про конфігурацію коаліції, за яку будуть готові проголосувати щонайменше 231 депутат Сейму, то з великою ймовірністю у Польщі відбудуться ще одні парламентські вибори, але цього разу позачергові.

Наразі про такий сценарій говорити передчасно, адже “Право і Справедливість” докладатиме максимально зусиль, щоб цього не сталось, бо вона найменше зацікавлена у цьому. Чого не можна сказати про треті сили і навіть “Громадянську коаліцію”. Нагадаю, саме у цієї причини день голосування було призначено на 15 жовтня, а не скажімо 5 листопада. Прогнозувати, якими можуть бути результати та наслідки позачергових виборів складно та й передчасно, але якщо це таки трапиться, то Польща зануритстя у дуже тривалу політичну кризу.

9. І на завершення. Якими б не були результати парламентських виборів у Польщі для України це особливо нічого не змінить у стрімкій нормалізації відносин з Польщею. Яким би не був формат коаліції та склад нового уряду вони будуть надзвичайно строкатими, що суттєво ускладнюватиме пошуку компромісу для прийняття рішень. І Україна та українські питання (крім питання військоовї підтримки) можуть періодично бути заручниками внутрішньокоаліційних та міжпартіних домовленостей.

Тарас Радь

Джерело

Коментарі

12:00
Відомий львівський лікар пройшов стажування у провідній клініці США
Завідувач відділення кардіології та реперфузійної терапії лікарні Святого Пантелеймона Василь Процько повернувся зі стажування у Сполучених Штатах Америки та поділився враженнями від поїздки.
14:02
Традиції «аварійності» львівського мера
«…Тут зберігають давні традиції…», «… завжди особлива атмосфера святкування певних подій, свят, проведення різних форумів…» – приблизно так відгукуються гості про наше місто. Нерідко так говорять і самі львів’яни.
14:31
У Львові пікетували Садового щодо вимоги фінансування ЗСУ
У суботу у Львові під вікнами мера Садового вчергове відбулась акція "Гроші на ЗСУ". Присутній десяток активістів традиційно вимагав від влади міста забезпечити виділення гарантованих 20% бюджету Львівської ОТГ для закупівлі зброї для захисників.
12:23
Львів’яни вкотре пікетують Садового через некритичні витрати
23 березня у Львові кілька десятків небайдужих львів'ян вчергове прийшли під вікна Андрія Садового вимагати зупинити витрачати кошти громади на непотрібні забаганки.