Наші проти молдован: битва під Обертином 22 серпня 1531 року, на території сучасної Івано-Франківської області

Мандруючи Галичиною, часом диву даєшся: скільки тут різних замків, палаців і оборонних церков..! Таке враження, що наші прадіди були зовсім не тими мирними і терплячими гречкосіями, якими їх, вже яке століття, намагаються нам представити деякі наші закляті друзі зі сходу і заходу.

02.07.2023
Наші проти молдован: битва під Обертином 22 серпня 1531 року, на території сучасної Івано-Франківської області
Карта Молдовського князівства в період найбільшого його розширення (на фоні кордонів сучасних держав)

Оповім вам нині одну коротку і цікаву історію, яка чимось нагадує наш сьогоднішній контрнаступ, який розпочався три дні тому – нову криваву битву за Запоріжжя, Донбас та інші, окуповані російським агресором, українські землі.

Так, от: роль “галицького Донбасу” у всій цій історії, у ті давні віки, виконувало наше Покуття – прегарний край на південному-сході Галичини, який одним боком притулився до Дністра, а іншим – до Гуцульщини.

А почалася уся та катавасія з того, що у 1490 році молдовський воєвода Штефан ІІІ напав на Покуття і нагло собі його анексував у Речі Посполитої. Більше того, у своїх діях Штефан ІІІ заручився підтримкою угорського короля, який у той час перебував у конфлікті зі своїм родичем – польським королем. Останній, втративши Покуття якийсь час не робив різких рухів і ніби мовчки чогось очікував. Чекати довелось недовго: у 1504 році молдовський воєвода Штефан ІІІ представ перед Господом і наше Покуття автоматично знову відійшло до Речі Посполитої.

Все би було добре, але Молдова у той час була князівством у складі Османської імперії і молоді молдовські князі вирішили, що маючи такий потужний “дах” над собою в лиці турецького султана, їм все дозволено. І, тому у 1529 і 1530 роках Молдова поновила свої напади на Покуття. Тут вже Варшава не витерпіла і король Сигизмундт І надіслав турецькому султану Сулейману І листа щоби той висловився щодо цього “покутського конфлікту”. Дивно, але Сулейман І дав дозвіл військам Речі Посполитої відвоювати Покуття у молдован, але тільки з умовою, що вони не перенесуть бойові дії на територію самої Молдови бо, в такому разі, султан це сприйме як оголошення війни усій Османській Імперії.

Карта Молдовського князівства в період найбільшого його розширення (на фоні кордонів сучасних держав)

Отож, отримавши дозвіл від султана, польські адміністратори взялися до роботи: по всьому нашому Підгір’ю засурмили труби, по містах почали записувати у рекрути і всі хто мав бойовий досвід і відповідне військове і кінне спорядження, стали до зброї. Набір у військо здійснювали виключно з українського Руського і Подільського воєводств.

В такий спосіб гетьману Яну Тарновському, якому доручили демілітаризувати Покуття від молдовських військ, вдалося набрати 4,5 тисяч кінноти та 1,2 тисяч піхоти, а також 12 гармат і табір з бойових возів.

На цій картині – портрет гетьмана Яна Тарновського

Проти військ гетьмана Тарновського, молдовський воєвода Петро Рареш виставив 20 тисяч кінного війська (яке він очолив особисто), 50-ть гармат і точно невстановлену кількість піхоти.

21 серпня 1531 року в долині річки Чернява (близько 15 км від Обертина) українсько-польські підрозділи були атаковані молдовськими полками, які становили 17 тисяч легкої кінноти і 50-ть гармат. Натомість, гетьман Ян Тарновський мав у той момент 4452 кіннотника, 1167 піхотинця, 12-ть гармат та 300 бойових возів. За всіма правилами тогочасної військової науки Ян Тарновський заклав великий табір з тих оборонних возів (як це звично робили українські козаки в часи вирішальних битв) і додатково укріпив його по периметру шанцями. І, вже наступного дня, цей добре уфортифікований табір витримав шалену лобову атаку молдовського авангарду.

На цій середньовічній гравюрі – зображення битви під Обертином 22 серпня 1531 року

Дочекавшись, поки молдовани ввели в бій усі свої резерви і розтягнули свої шикування (з метою повністю взяти в блокаду українсько-польські війська), Ян Тарновський блискавично контратакував, розірвав молдовський фронт і змусив ворога до втечі. Наші ж кіннотники наздоганяли молдован і дорубували їх вже у полі…

В результаті того бою під Обертином, офіційні втрати молдован становили близько 7 тисяч вбитими, тоді як з нашого боку – лише 256 убитих.

На цій світлині – захисні обладунки офіцерів-кіннотників під час битви під Обертином 22 серпня 1531 року

Однак, навіть після цієї грандіозної перемоги русинів і поляків над молдованами (вістка про яку облетіла чи не всю тогочасну Європу), боротьба за наше Покуття з молдовськими воєводами, тривала ще цілих сім років…

Микола Бандрівський

Джерело

Коментарі

11:28
Львів’яни збирають дрони у домашніх умовах
Для досягнення перемоги одним з найбільш пріоритетних напрямків у військовій сфері визначено виробництво дронів. Саме вони дозволять вести ефективний спротив переважаючій чисельно армії орків.
13:04
У Львові відбувся черговий мітинг біля мерії, де прозвучали звинувачення проти Садового і його дружини
Суботнього ранку, під стінами міської Ратуші, вкотре зібрались активісти, які вимагають збільшення фінансування війська з міського бюджету. Попри всі очікування, влада міста вчергове відмовилась йти на діалог задля вирішення даного питання.
14:36
На Львівщині впровадять єдиний аналітичний портал послуг та пільг для Захисників та Захисниць
Львівська обласна військова адміністрація проводить моніторинг послуг та пільг ветеранам, Захисникам та Захисницям, їх сім’ям та родинам загиблих і безвісти зниклих на Львівщині для створення єдиного аналітичного порталу в межах Концепції підтримки Захисників та Захисниць.
11:04
Львівські гросмейстери відвідали поранених військових
У лікарні святого Пантелеймона у Львові пройшов сеанс одночасноі гри.