На Радехівщині знесли останній виявлений радянський монумент

Сьогодні з другої спроби було демонтовано «скорбящую іхмать» в селі Криве, Радехівщина.

17.01.2024
На Радехівщині знесли останній виявлений радянський монумент

Перша спроба, до якої був причетний, не дала результату.

Вийшло біля двох десятків озлоблених вуйків і цьоток.

З криками:

«А що украінци (саме так нас названо) набудували за 30 років?»

«Заваляйте будинки, ставлені за радянської влади!»

«Одна йопана Львівська область зносить памʼятники!!!»

І тд. І тп.

Прискакав провокатор, який перегородив автомобілем доступ крану. Якби поліція вчасно відреагувала і скрутила сукоту, то решту була б справа техніки.

Але поліціянти чомусь вирішили, що вони тут «Аби не було конфлікту», а не для забезпечення рішень про декомунізацію Радехівської громади і робочої групи при ЛОВА. Потім застряг кран і ми ретирувались до сраки.

До речі. Коли МАЗ почав грузнути, місцевий активний придурок почав верещати «Бог- є! Люди – Бог – є!».

І натовп підхопив. Це треба було бачити…

Було смішно і гидко.

Бо ці кінчені бабульки були з дітьми. Які це запамʼятають, мабуть.

Я мусів звертатись до структур церкви, аби парох зайняв чітку позицію щодо цих подій і знесення памітника.

Нині все пройшло без інциндентів.

Чому згадав про дітей…

З того села походить Мудрик Степан Михайлович (псевдо Мечник — український військовий діяч, заступник командира УНС Сокальської округи ОУН. в’язень німецьких концтаборів, керівник розвідки ЗЧ ОУН (з 1951), Голова Головної Ради ОУН, заступник президента Світового конгресу вільних українців (СКВУ) в Європі. Він у мемуарах згадує, що у с. Кривому крім українців, згуртованихі довкола читальні «Просвіти», жили галицькі москвофіли, які гуртувалися навколо «Общества имени Качковского». Крім них було ще декілька родин місцевих поляків та кільканадцять колоністів. Вони об’єднувались в «Товажиство школи людовей», а крім того створили в селі парамілітарну організацію «Стшелєц», яка допомагала поліції, за що поляки отримували від держави різні полегшення та позики.

Москвофіли з «Общества Качковского» також користувалася підтримкою польської влади. Ці люди називали себе «русскими», а українцям давали назву «мазепинців». Під час виборів вони блокувалися з поляками. В одній зі своїх книжок, «Під трьома окупантами» Степан Мудрик пише:

«Я знав цілий повіт, до якого було приналежне наше село, але такої комедії з тим «кацапством» не було ніде. Польська влада всіма силами намагалася підтримувати їх, не даючи їм завмерти. Вони тримали спільний фронт проти українців. Вони влаштовували всілякі танцювальні вечори — як не в польській, то в «кацапській» домівці».

Я впевнений, що ці людиська, які вийшли проти нас, ніколи не чули про Качковського і тд. Але… з молоком матері, з першими сто грамами, тут живе дух, сморід, рускій мір.

Звідкись тьотка ж знає, що у сусідній Волині ніхто і пальцем не поворушив у напрямку декомунізації?

І… і…

Як кажуть у телеграм каналах:

«Лопатину приготуватися».

Ніщо не зупинить ідею, час якої настав.

Фото і відео цікаві.

Дякую СБУ, поліції і першому заступнику голови Радехова Володимиру Шевчуку за чин.

Олег Радик

Джерело 

Коментарі

11:34
У омбудсмена України вимагають у Шевченка вжити заходів щодо Шевченка
Керівнику українського футболу не вдасться відмовчатися за дії своєї команди.
12:08
Традиції «аварійності» львівського мера. Продовження
В попередній статті нами була вибірково і як наглядний приклад розкрита історія «успіху» співпраці представників однієї сім’ї – сім’ї Новосад і пов’язаних з ними юридичних та фізичних осіб з структурами, підконтрольними Львівській міській раді, у сфері закупівель бюджетним коштом різноманітних «аварійних» послуг та робіт.
12:00
Відомий львівський лікар пройшов стажування у провідній клініці США
Завідувач відділення кардіології та реперфузійної терапії лікарні Святого Пантелеймона Василь Процько повернувся зі стажування у Сполучених Штатах Америки та поділився враженнями від поїздки.
14:02
Традиції «аварійності» львівського мера
«…Тут зберігають давні традиції…», «… завжди особлива атмосфера святкування певних подій, свят, проведення різних форумів…» – приблизно так відгукуються гості про наше місто. Нерідко так говорять і самі львів’яни.