Водій:
– Дівчинко, ви такі роздіті з самого ранку! Може, я вікно закрию, щоб вам не дуло?
– Дякую! Не треба, мені не дує.
Пані, закутана в плед, з середини салону:
– А мені дує! Закрийте! Ходять голі! Безсоромні! Зовсім сором втратили!
Юнак поряд із нею:
– Не закривайте!
Пані :
– Доживеш до мого радикуліту – подякуєш! І вона, козеня таке, в старості пригадає як голяка бігала, та буде пізно. Закрийте!
Літній пан в майці з написом “Юний орел”:
– Та який там радикуліт у вашому возрості? Свіжий воздух ще нікому не зашкодив.
Пані:
– То не воздух, то протяг! Продує! Ви що : не знаєте? Костям тепло треба! А протяг продуває!
Літній пан:
– Знаю. Нафталін видуває з організму.
Пані:
– Що ви сказали?
Літній пан:
– Нурофен помагає.
Пані:
– Нурофен – від голови, а для радикуліту треба долобене-гель. Закрийте вікно! Бо подзвоню на гарячу лінію!
Водій:
– Правильно! Щоб мене вгріли за поганий сервіс…
Водій зачинає вікно. Маршрутка наповнюється запахом нафталіну.
Літній пан (тихо):
– Фііі! Хто шипуна пустив?
Пані в строгому малиновому костюмі часів 90-х і великих рожевих окулярах:
– Шо ви кажете? Зупинку на Шептицького пропустили?
Літній пан (голосно):
– Ні! До Шептицького ще не доїхали. Шипуна хтось підло пустив.
Пані в рожевих окулярах поправляє слуховий апарат у вусі:
– Тааак! Той Шмигаль така падлюка! Добре, що його не нагородили! Добре, що пропустили! Я вам більше скажу!
Літній пан:
– Що? Що ви скажете?
Пані в пледі:
– О! Глухих повезли!
Літній пан:
– І вуйків змерзлих!
Зупинка. Заходять двоє бородатих молодиків. Обоє голосно розмовляють по телефонах.
Молодик 1:
– Та я тобі кажу! Давай, швидко!
Молодик 2:
– Негайно! Негайно! Я сказав!
Перший:
– Нема часу!
Другий:
– Негайно! Ти що: тупий? Не розумієш?
Водій:
– Я розумію. Сплатіть за проїзд!
Молодики відриваються від телефонів:
– О! Привіт, Влодку!
– Привіт, Ігорку! А я й не помітив як ти прошмигнув повз мене! Ну, що: їдемо? Може, сьогодні все пройде норм.
– Та задовбали з тим зволіканням! Мурижать, затягують, шморгають бумажками.
Пані в рожевих окулярах:
– Тааак! Той Шмигаль усіх замучив. Так вже людей замордував, що світу не видно.
Літній пан:
– Ага! Люди й поголитись не встигають!
Молодик 1:
– Зараз борода в тренді. Скажи, Влодку!
Молодик 2:
– Вона перманентно в трендах.
Пані в рожевих окулярах:
– Тааак! Одні нерви! Одні нерви!
Водій:
– То ви оплатите проїзд, чи як?
Молодик 1 прикладає картку. Термінал її не зчитує. Прикладає знову. Оплата проходить.
Те саме з другим.
Молодик 2:
– От що за фігня? Чому ваші термінали так роблять, га? Їдеш на роботу і з роботи, це два квитки. А ввечері з картки знімається за чотири.
Молодик 1:
– Аферисти, Ігорку. Обдурять тебе і оком не змигнеш.
Пані в рожевих окулярах:
– Тааак! То Шмигаль всіх дурить!
Літній пан:
– То наш мер придумав так, щоб зберегти свою схему 50-50. Десять гривень знімає на проїзд, а десять на відкат.
Пані в рожевих окулярах:
– Тааак! Катюга!
Пані в пледі:
– Хто? Шмигаль, чи Надал?
Пані в рожевих окулярах:
– Шмигаль не дає нічого пенсіонерам!
Маршрутка починає чмихати, водій скрипіти зубами, люди насторожились. Водій дотягує до зупинки “Шостий магазин”і виходить зазирнути під капот.
Дівчина в короткому топі і куценькій спідничці теж виходить. Сідає на лавку, дістає з наплічника однострій, берці, панаму. Перевдягається.
Молодик 1:
– Влодку, офігіти! Ти це бачиш?! Я це бачу?! Мої очі!!!
Молодик 2:
– Йосип на кобилі!
Водій:
– Дівчино-оо!!! Мати Василева!
Пані в пледі:
– Боже! Що твориться!
Пані в рожевих окулярах:
– Що? Шептицького проїхали?
Пані в пледі:
– Ви не тільки глухі, а й сліпі? Подивіться у вікно!
Пані в рожевих окулярах:
– Матір Божа!
Літній пан:
– Заступи, спаси, помилуй і оборони наших діток!
Двчина, закидаючи наплічника на спину:
– Слава Україні!
Маршрутка:
– Героям слава!
Молодик 1:
– Влодку, якщо й сьогодні нас відфутболять у військкоматі, я цих підорів урию.
Молодик2:
– Не відфутболять. Ти бачив? Це був знак, що не відфутболять.
Дзвінка Торохтушко
Коментарі