110 років тому у Львові з’явилася лікарня, де злидар мав такий самий догляд, як багач

Трохи більш ніж сто років тому Львів потерпав від заразних хвороб, серед яких були майже забуті тепер холера, скарлатина та черевний тиф.

04.02.2023
110 років тому у Львові з’явилася лікарня, де злидар мав такий самий догляд, як багач
Фото: Nowości Illustrowane, 1913 рік

Але окремої лікарні для інфекційних хворих в тодішній столиці Галичини (коронного краю у складі Австро-Угорщини) не було. Для покращення санітарної ситуації в місті вживалися різні заходи, навіть такі радикальні, як замурування під землею у каналізаційному колекторі річки Полтви, яка на той час перетворилася у стічну канаву із нечистотами і стала розсадником інфекцій.

Та медикам уже тоді було відомо, що найкращий спосіб убезпечити місто від поширення інфекцій — ізолювати хворих, щоб не допустити стрімкого зараження інших. Як повідомляла тогочасна газета Kuryer Lwowski, у 1908 році у магістраті Львова зібралася міська рада здоров’я, на якій було запропоновано визначитися з кількість ліжок для хворих у Крайовій інфекційній лікарні. Побудувати її мали державним коштом на ділянці, яку пожертвувала міська влада — на тодішній околиці міста, ближче до Личаківського цвинтаря.  

Наприкінці грудня 1912 року у Львові нарешті з’явилися два корпуси лікарні на 120 ліжок, спеціально пристосовані для перебування інфекційних хворих. 

“Лікарня відповідає останнім вимогам гігієни. Доставлений хворий відразу підлягає ретельній обсервації і суворо ізольований. Його речі піддають дезінфекції, а сам він після купелі одягається у лікарняний одяг, і доставляється до оглядового покою, де йому встановлюють діагноз. Палата для огляду так влаштована, що може за кілька хвилин повністю бути піддана дезінфекції”, – описувала новобудову Nowości Illustrowane, опублікувавши фото нового шпиталю.

Краківські газетярі нахвалювали технічне обладнання тутешньої кухні. Зокрема, їх вражала електрична плита, на якій можна було за 3 хвилини приготувати 30 літрів кави та спеціальна електрична машина, яка чистила за годину 400 кілограмів картоплі.

Збудовано тоді було цілий комплекс споруд, серед яких – приймальний покій, оглядовий павільйон, два корпуси для хворих та господарські будівлі; житловий будинок для лікарів, житловий будинок для монахинь, кімната для хіміко-бактеріологічної лабораторії, котельня та дезінфектор.

“Усі будівлі опалюються централізовано за допомогою системи опалення, яка дозволяє обігрівати лише певні павільйони або навіть деякі кімнати та частини будинків”, – розповідала про відкриття нового закладу газета Kuryer Lwowski.

З особливою увагою поставилися до знезараження каналізаційних стоків — їх кип’ятили в спеціальних пристроях, після чого вони автоматично змішувалися із хлоридом вапна і тільки після цього потрапляли у каналізацію.

Режим ізоляції дотримувався дуже суворо. Їжу пацієнтам подавали через вікно , відвідувачам дозволяли спілкуватися з хворими тільки через скляну перегородку, широко використовувався для зв’язку із персоналом телефонний зв’язок.

“Службу догляду за пацієнтами виконують монахині, які раніше закінчили навчання у загальній лікарні, пройшли кількамісячний курс медсестринства та склали іспит. Персонал, кваліфікований, медсестри розуміють весь складний механізм ізоляції та дезінфекції, та виконують свою працю безкоштовно”, – писала тогочасна газета.

Попри всі застережні заходи, меперсонал все таки інфікувався під час догляду за хворими. Декілька монахинь померли в лікарні, надаючи допомогу. У 1920 році їхній подвиг вшанували, встановивши поряд з корпусом, де вони проживали, фігуру Діви Марії. 

У лікарні всі пацієнти отримували однаковий догляд, віп-палат для заможних людей не було передбачено.

“Внутрішній розпорядок однаковий для всіх пацієнтів,  злидар отримує такий же догляд, як і багач. Розподіл пацієнтів класифікується лише відповідно до їхнього діагнозу. Повну ізоляцію забезпечують пацієнтам, яким потрібно уникати всіх зовнішніх подразників. Для неспокійних і  навіть божевільних людей є окремі ліжка, забезпечені захисною сіткою. Кожному пацієнту надаються такі зручності та така допомога, що навіть у заможному будинку чи у вишуканому санаторії він не отримає нічого іншого”, – запевняла газета Kuryer Lwowski.

Богдан Скаврон

Джерело

Коментарі

16:36
Львів’яни вкотре пікетують Садового через некритичні витрати
Другого дня весни у Львові кілька десятків волонтерів вчергове прийшли під вікна Андрія Садового вимагати зупинити витрачати кошти громади на непотрібні забаганки. Незважаючи на те, що акції відбуваються місяцями, влада міста вперто продовжує ігнорувати вимоги громади та належно реагувати на те, що в країні війна.
13:34
Поранення, операції, протези – хто служить у Самбірському РТЦК та СП
На світлині десять захисників України. Через складні поранення вони обмежено придатні до виконання бойових завдань. Тож командування військових підрозділів скерувало їх на службу до Самбірського РТЦК та СП. Там вони можуть відчути, що після втрати здоров’я, держава від них не відмежувалася і що їх не сприймають, як «списаних».
11:28
Львів’яни збирають дрони у домашніх умовах
Для досягнення перемоги одним з найбільш пріоритетних напрямків у військовій сфері визначено виробництво дронів. Саме вони дозволять вести ефективний спротив переважаючій чисельно армії орків.
13:04
У Львові відбувся черговий мітинг біля мерії, де прозвучали звинувачення проти Садового і його дружини
Суботнього ранку, під стінами міської Ратуші, вкотре зібрались активісти, які вимагають збільшення фінансування війська з міського бюджету. Попри всі очікування, влада міста вчергове відмовилась йти на діалог задля вирішення даного питання.