Отож чим обгрунтовував бенефеціар однієї із компаній, що потрапила до списку, необхідність виключення її звідти:
- компанія возила гуманітарну допомогу в Україну майже 8 місяців, в тому числі аж до Харкова;
- його фірма не колаборує з росією;
- в нього особисто проживала сім’я українців після початку повномасштабного вторгнення.
На ці аргументи спробував йому пояснити, що включення його фірми до списку жодним чином не повязано з колаборацією чи не підтримкою України, а лише з тим, що він підтримує страйк. За всю надану допомогу українцям щиро вдячний. При цьому я запропонував йому особисто розмістити в себе на сторінці в соцмережах та на сайті фірми заяву про засудження блокування кордону Комітетом захисту перевізників і роботодавців у сфері транспорту.
Далі від нього було пояснення, яке ще раз засвідчило різне розуміння “блокувальниками” чи тими, хто їх підтримує ситуації: “В Польщі маємо демократію, свободу слова. Ті люди, які там страйкують мають право на те. Моя думка не важлива. Хто хоче той страйкує…”
Колись один французький письменник сказав: “Моя свобода розмахувати руками закінчується там, де починається ніс сусіда”. І проблема страйкарів полягає саме в нерозумінні цього. НЕ МОЖУТЬ ВОНИ БЛОКУВАТИ ДОРОГИ ПЕРЕД МІЖНАРОДНИМИ ПУНКТАМИ ПРОПУСКУ, БО ПОРУШУЮТЬ ПРАВА ІНШИХ ГРОМАДЯН.
P.S. Оскільки польські страйкарі ніяк сі не вспокоють, і дають різні інтерв’ю польським та іноземним ЗМІ, пишуть різну єресь в соцмережах (часом навіть у закритих групах), мало того самі часом дають інформацію для справедливого ставлення (не можуть ж одні бути занесені до “чорних” списків, а інші ні), довелось скласти ще додатковий перелік.
P.p.s. Роботу продовжуватиму до повного розблокування кордону.
Левко Прокіпчук, екс-начальник Львівської митниці ДФС
Коментарі