Метою експедиції було визначення відносної хронології трипільського етапу заселення місцевого археологічного об’єкта, повідомили у пресслужбі Інституту.
Пам’ятка, відкрита Богданом Томенчуком у 1970-х роках, являє собою двошарове укріплене поселення, що належить до часів енеоліту і раннього заліза. Влітку 1984 року Лариса Крушельницька та Дмитро Павлів провели археологічні дослідження, які виявили структуру поселення. У 2017 році короткочасні розвідки були проведені Тарасом Ткачуком.
Завданням поточного етапу було визначення часових рамок трипільського етапу населення об’єкта. Археологічні розкопки виявили трипільський майданчик і господарську яму із залишками житлової споруди. Хоча частина споруд зруйнована, залишки надають матеріал для визначення, що трипільський горизонт пам’ятки належить до етапу ВІ-ВІІ, що входить до заліщицької групи.
Це поселення є одним із найбільших трипільських об’єктів у Карпатах на даному часовому етапі. На подив, об’єкти часу раннього заліза не було виявлено, але було виявлено відповідний культурний шар із фрагментами кераміки.
Археологи відзначають, що пам’ятка поступово руйнується через зсувні процеси, що особливо помітно на південному боці мису. Розкоп № 1 1984 року, розташований на південному краю поселення, зазнав обвалу, втративши більшу частину своїх розмірів згідно зі звітом Л. Крушельницької.
Залишається невирішеним питання часу зведення оборонних конструкцій на поселенні – валу та рову, додаючи загадковості цьому археологічному пазлу.
Коментарі