Заступник міського голови Львова Любомир Зубач вже заявив, що мерія блокуватиме це будівництво. Але, схоже, у нього побільшало опонентів. Адже групу потенційних забудовників тепер представляють також і нові інвестори із Запоріжжя – компанія Sensar Development. Про це пишуть “Наші гроші. Львів”.
Іронічно, але боротися Зубачу доветься з колишніми однопартійцями – за запорізькою девелоперською компанією, яка з початком повномасштабної війни релокувалась до Львова, стоять брати Марченки, старший з яких, Владислав, офіційно очолює запорізький обласний осередок «Самопомочі» та був заступником голови Запорізької обласної ради. Зараз, як повідомили нам джерела в партії, він відсторонений від її дільності. А от молодший Марк Марченко теж був одним з ключових осіб «Самопомочі» в Запоріжжі.
П’ять років тому обох звинувачували у розтраті 87 мільйонів бюджетних гривень під час будівництва інфраструктурних об’єктів.
Отож, нагадаємо історію цієї ділянки і спроб її забудови: внаслідок сумнівних дій депутатів Брюховицької селищної ради і особисто ексголови Володимира Доманського ділянку площею майже 3,5 га із недобудованою школою безкоштовно віддали підприємству громадської організації «Асоціація інвалідів захисників вітчизни» «Львівська здравниця» (єдиним засновником підприємства є однойменна ГО «Асоціація інвалідів захисників вітчизни»).
Ділянка, на якій планується будівництво (скрін із Google)
Сталося це якраз в останній місяць роботи селищної ради, перед самим приєднанням до Львова, і подавалось під соусом побудови на землі реабілітаційного центру для учасників АТО.
Тобто, без прозорого конкурсу, без грошей в бюджет селище біля Львова просто так віддало майже 3,5 га землі вартістю приблизно $1,7 млн. Але з благою ціллю – під центр реабілітації.
Тут, звісно, є нюанс, бо у майбутньому будівництві цей центр становив лише 1% планованої забудови торгово-житлово-розважального центру. Усі шляхи від організації-отримувача землі вели до «Юридичної компанії «Козаков і партнери» – це досить загадкові львівські юристи, які виринають у різних інвестиційно-будівельних проєктах в Брюховичах, в основному під назвою «Грінвуд».
Попередні плани забудови ділянки
І громадська організація, і юридична компанія були прописані в одному будинку, а в містобудівних умовах та обмеженнях на забудову ділянки як контактний номер був вказаний телефон юриста цієї компанії Сергія Горніцького.
Тепер же Сергія Горніцького офіційно цитують у тракті скандалів з блокуванням будівництва як адвоката підприємства громадської організації «Асоціація інвалідів захисників вітчизни «Львівська здравниця».
Про що мовчать партнери
Сергій Горніцький як представник користувача землі не приховував, що Sensar Development розглядається як один з партнерів із будівництва в Брюховичах. Каже, що ведуть перемовини з групою інвесторів із Києва та Запоріжжя. Наразі немає офіційних угод, оскільки попередньо вони повинні встановити будмайданчик, знести недобуд, а лише потім «включаться» інвестори і розпочнеться будівництво.
Вперше про участь Sensar Development в «брюховицькому проєкті» стало відомо з маленької новини на львівському сайті «032», яка з’явилась тут 21 жовтня, але вже 26-го, коли активізувався скандал, була видалена. Проте вона досі доступна в «кеші». Про це немає інформації ні на сайті самого забудовника, який загалом активно описує свою діяльність, ні на сторінці у соцмережах.
«Діло пішло! В 2022 році, підприємством громадської організації «Асоціація інвалідів захисників вітчизни» «Львівська здравниця», отримано повідомлення про початок підготовчих робіт. Зараз SENSAR Development разом з «Асоціацією інвалідів захисників вітчизни» готуються до розчищення ділянки та демонтажних робіт залишків аварійної недобудови (недобудованої школи – ред.). Завдяки релокейту бізнеса з півдня, нарешті знайшовся інвестор та партнер з розробки ділянки – SENSAR Development», – йдеться в новині явно рекламного характеру.
Публікація на 032.ua, була, за словами Горніцького, обумовлена сторонами і фактично є публічним оголошенням про підготовчі роботи на ділянці. «Спільна інформація, що ми виходимо в публічний простір», – каже Горніцький.
А от у Sensar Development офіційно не захотіли підтверджувати свою причетність до будівництва в Брюховичах. Так, директорка з маркетингу Анна Едельштейн все заперечила. Після цього журналісти надіслали їй лінк на кеш новини зі згадкою компанії Sensar Development на сайті 032.ua. У відповідь маркетологиня відписала:
«Ми не маємо ніякого відношення щодо розміщення даної статті та організації, про яку в ній йде мова».
Горніцький натомість каже, що публікація була узгоджена із Sensar Development. Щоправда, хто саме її оплатив, він не зміг сказати. Власне, він навіть не знав, що її вже видалили з сайту, а Sensar Development «відхрестилась» від підприємства громадської організації «Асоціація інвалідів захисників вітчизни» «Львівська здравниця».
Горніцький не назвав інших потенційних партнерів забудови, лише зазначив, що для публічного релізу обрали Sensar Development, як найбільш відому компанію серед інших і яка має значний досвід на ринку нерухомості.
Запорізькі інвестори під криміналом
Хто ж ці інвестори? Sensar Development – відома в Запоріжжі компанія. І не лише житловими комплексами, але й протестами мешканців під час будівництва їхніх об’єктів. А також сумнівними схемами будівництва.
Остання історія – це будівництво п’ятиповерхової клініки в парку на ділянці, яка призначалось для спорудження «громадського туалету з пунктом надання першої допомоги». Запорізькі медіа напряму пов’язують це будівництво з компанією Sensar Development, хоча офіційним забудовником виступав місцевий приватний підприємець. Як доказ наводять не лише пов’язаність осіб, але й те, що на сайті компанії є проєкт даної клініки.
Засновником та СЕО Sensar Development на сайті компанії зазначено Марка Марченка. Директоркою компанії є Олена Бартуль. А от офіційною власницею компанії є непублічна мешканка Дніпра Світлана Васильєва. Саме на неї зареєстровано ТОВ «Сенсар групп» і це єдиний її бізнес, згідно з реєстрами.
Марк Марченко, фото з сайту iz.com.ua
Під час місцевих виборів у 2015 році Марк Марченко був керівником ініціативної групи «Самопомочі». Його брат став головою запорізького обласного відділення партії, переміг на виборах та став заступником голови Запорізької обласної ради.
Вже 22 грудня 2017 році прокуратура повідомила, що Владиславу Марченкові та Марку Марченкові оголосили про підозру «у заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовим становищем за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах». Їх, а також директора комунального підприємства та тодішнього заступника мера Запоріжжя Анатолія Пустоварова, звинувачували у привласненні 87 млн грн бюджетних коштів під час проведення робіт з будівництва інфраструктурних об’єктів в Запоріжжі та Мелітополі.
Владислав Марченко, фото з сайту forpost.media
Про цю справу писав у своєму Facebook і чинний на той час генеральний прокурор України Юрій Луценко. Він повідомив, що обшуки були пов’язані з проведенням «фіктивних тендерів з наперед визначеними переможцями». У своїх постах Луценко писав:
«Справа в тому, що підозрюваним організатором схеми є заступник голови Запорізької облради В. Марченко, який згідно даних слідства разом з братом – очевидно в порядку сімейної самопомочі – лобіювали свої фірми через зв’язки з екс-опоблоківцем заступником мера Пустоваровим».
Своєю чергою лідер парламентської фракції «Самопомочі» Олег Березюк заявляв, що «в державі відбуваються поліцейські репресії».
Загалом, у цій справі провели понад півсотні обшуків, як в будівлях влади, так і в приватних помешканнях. Прокурори оприлюднили переписки та розмови фігурантів. Зокрема, обшук провели і в офісі компанії Марка Марченка «Infotek», адже на той час основним його бізнесом було не будівництво, а IT.
У травні 2018 року Апеляційний суд Харківської області задовольнив апеляційну скаргу адвокатів Марченків та змінив їм запобіжний захід із часткового домашнього арешту на особисте зобов’язання.
А розгляд цієї справи досі триває – за даними сайту Судова влада, найближче засідання має відбутися 16 листопада у Орджонікідзевському районному суді міста Запоріжжя.
Генеральний підрядник
Напевно, саме відсутність обмежень у пересуванні і не заважає Марку Марченко активно розвивати нові проєкти тепер у Львові, а також приводити для їх виконання нові фірми. Адже попри позірне приховування своєї участі в будівництві у Брюховичах, Марченко вже зафіксував свою зацікавленість у будівництві на місці старої школи.
Справа в тому, що генеральним підрядником будівництва у дозволі вказано запорізьку компанію «Буд-Технолоджі». Сьогодні власником та керівником компанії є Василь Кобизь, який прописаний в селі Братське Запорізької області. Раніше її керівником була Ольга Шаленна. Вона є мамою Євгена Шаленного, давнього партнера Марка Марченка. Євген Шаленний також брав участь у розбудові запорізької «Самопомочі» у 2015 році – безуспішно балотувався до місцевих рад. «Запорізький центр розслідувань» називає Євгена Шаленного «менеджером Марченка».
Шаленний, до речі, вже змінив і партійні уподобання. Разом з директоркою Sensar Development Оленою Бартуль, на минулі місцеві вибори йшов вже від партії «Слуга народу».
Чи зупинить забудову влада
Наразі міська влада демонтувала встановлену цього тижня загорожу навколо школи. А в’їзд на ділянку перегородили бетонними блоками. Зробили це на підставі рішення комісії з питань техногенно-екологічної безпеки і надзвичайних ситуацій Львівської міськради.
Ця комісія вирішила, що ситуація з проведенням тут будівельних робіт є небезпечною. А встановлення огорожі проводиться з «порушенням об’єктів благоустрою», є незаконна вирубка зелених насаджень та відсутній погоджений заїзд на ділянку.
Тобто мова не йде про те, що ці причини можуть повністю завадити будівництву.
Фото: Наші гроші. Львів
Публічну позицію міста з цього питання озвучує заступник міського голови Любомир Зубач. Він каже, що вони виправлятимуть те, що «накоїли «видатні» діячі Брюховицької селищної ради». Але подальший план протидії забудові поки що не оголошують.
Однією з можливих точок опору, яка могла б бути у міста – це триваюче розслідування цієї історії у кримінальному провадженні. Під час нього наклали арешт на землю та будівлю школи, але нещодавно скасували. Як випливає з ухвали, слідчим за 19 місяців роботи особливо нема чим похвалитись.
Навіть отримувачів землі на допит викликали аж через рік після накладення арешту, підозрюваних досі немає. Ще й експертиза показала, що недобудована школа – справді аварійна, а повторну ще не провели.
Юрист Сергій Горніцький обіцяє оскаржити протокол комісії, бо ні ордера на зрізку дерев, ні погодження виїзду і заїзду вони не повинні були отримувати. Як пояснив експерт із містобудування Георгій Могильний, якщо є повідомлення про початок виконання підготовчих робіт, то ніяких ордерів не потрібно отримувати, а щодо погодження виїзду/заїзду – то для ділянки, яка є у постійному користуванні, – цього також не треба. Хіба із поліцією на етапі подання проєкту.
«Бувають випадки, коли забудовник прокладає заїзд собі на ділянку по комунальній землі і зеленій зоні – це вже за межами ділянки і тоді має бути погодження», – пояснює Георгій Могильний.
Після скандалу адвокат підприємства громадської організації «Асоціація інвалідів захисників вітчизни «Львівська здравниця» Сергій Горніцький обіцяє реабілітаційний центр для учасників АТО значно більшої площі, аніж йшлося раніше. Не 500 кв. м, а в шість разів більше. Але не обіцяє, що він буде безкоштовним для усіх ветеранів.
Що ж до самого комплексу, то загалом він стане меншим – попередньо, приблизно 30 тис. кв. м. Візуалізації майбутнього будівництва нам отримати не вдалося, бо це «частина проєктних рішень, які є власністю інвесторів», а вони на їх публікацію дозвіл не дають.
Поки інвестори офіційно не заявили про себе, то хтось повинен фінансувати загальні витрати організації на початок будівництва. І це не лише озвучені містом 250 тис. грн відновної вартості дерев, а й документи для забудови, встановлення паркана тощо. Також потрібні приблизно 5 млн грн, за словами Горніцького, для знесення аварійної школи на ділянці. Адвокат переконує, що гроші вкладали і члени організації, чиї імена не мають права розголошувати, бо це персональні дані, а також залучали кошти іншими шляхами, наприклад, отримували поворотну фінансову допомогу.
Він також переконує, що громадська організація – це багато реальних людей, а не лише двоє та юристи за ними. Хоча доказів цьому журналісти так і не отримали.
Коментарі