Причина перша. Вся справа у Тік-ток
“Цей сон, цей сон мені щоночі сниться!”, – підспівує повний зал Жовтневого палацу 63-річному Степану Гізі. Більшості людей, що підспівують, – від 20 до 35 років. Дехто з них ще кілька місяців тому не здогадувався про існування виконавця.
Степан Гіга
Концертний графік Гіги досить щільний – лише у січні він планує п’ять концертів в різних містах України, на деякі з них вже розкуплені квитки.
Друга хвиля популярності наздоганяла Степана Гігу поступово. Все почалося зі смішних картинок в інтернеті – вже у 2018 році в соцмережах почали з’являтися меми з фото співака та підписом “ГІГА Байт”. У 2021-му його запросили виступити на Respublica – музичний фестиваль, який щороку до повномасштабної війни відбувався у Кам’янці-Подільському та щоразу запрошував велику зірку минулого. Але тоді це був скоріше локальний сплеск серед поціновувачів старої української естради.
Справжня хвиля популярності наздогнала співака у TikTok вже після повномасштабного вторгнення. Спочатку з’явилися ролики з зображеннями палаючої Москви та смерті Путіна, на які користувачі накладали пісню Гіги “Цей сон”, а в листопаді стався апогей популярності співака в TikTok, коли хтось з користувачів створив мешап (так називають музичний твір, створений з двох чи більше вже відомих композицій, накладених одна на одну) з пісень Гіги “Цей сон” та старого хіта Lady Gaga “Just Dance”. Менше, ніж за добу цей ролик став вірусним, а про Степана Гігу дізнались навіть ті українці, які ніколи не чули про виконавця раніше.
Криейтор порталу “Музвар” Льоша Донцов ходив на концерти Гіги ще до повномасштабного вторгнення та нової хвилі його популярності – і каже, що і тоді співак збирав повні зали, але TikTok допоміг йому масштабувати свій успіх.
“Випадок з Гігою – це не історія хайпу у TikTok. Якщо порівнювати Гігу з тим самим Іво Бобулом, то перший завжди був доволі активним зі своєю аудиторією, завжди виступав з концертами. Але завдяки TikTok багато хто набуває додаткового розголосу та популярності. Зараз в TikTok поряд з Гігою з’являються старі пісні й інших виконавців – наприклад, “Красива жінка незаміжня” Алли Кудлай”, – каже Донцов.
На думку головного редактора медіа про нову українську культуру LiRoom Олексія Бондаренка, феномен Гіги можна виділити окремо – адже він став віральним сам собою, не роблячи для цього ніяких зусиль.
“Мені здається, він сам не очікував такої популярності та нічого для неї не робив. І зараз перебуває в шоці від того, що раптом почав виступати в “Жовтневому” замість маленьких залів. Це феномен TikTok, молода аудиторія якого тільки зараз відкрила для себе “Цей сон” та “Золото Карпат”. Це стало трендом в TikTok, і цей тренд зріс до неймовірних масштабів”, – зауважує Бондаренко.
Павло Зібров
Зовсім інша історія – з популярністю Павла Зіброва, який завжди залишався в медійному полі.
“Зібров з усіх сил намагався стати популярним та підігрівати інтерес до себе. Він брав участь у шоу “Ліга сміху”, знімав самоіронічні кліпи (наприклад, “Вуса-бренд” у 2019 році) та випускав пісні (наприклад, фіт з Анною Трінчер “Мертві бджоли” у 2021 році), створював інфоприводи”, – розповідає Олексій Бондаренко.
Все це Зібров продовжує робити і зараз, використовуючи сучасні майданчики в соцмережах.
Причина друга. Імпортозаміщення
В середині серпня в робочому чаті порталу “Музвар” хтось написав: “Скоро третє вересня. Зазвичай в цей день люди постять меми з Шуфутинським та його піснею “Третье сентября”. Треба щось з цим робити”. За кілька хвилин у редакції виникла ідея: запустити в TikTok челендж з піснею Іво Бобула “А вже осінь прийшла у мій сад”.
Так і зробили. В TikTok музичного порталу вийшов ролик з фрагментом пісні Бобула та закликом: “Усі українці! Забуваймо про “трєтьє сєнтября”, у нас є своя легенда!”
Це спрацювало – тренд підхопили інші користувачі TikTok.
“Це так завірусилося, що пізніше до нас через свого менеджера звернувся сам пан Іво Бобул та подякував за те, що ми підтримали його творчість”, – каже Льоша Донцов.
22 грудня “Музвар” провів благодійний концерт, де серед інших зірок також виступав Іво Бобул. На афіші концерту співак зображений в центрі – як хедлайнер.
“За моїми відчуттями, десь 30% відвідувачів концерту прийшли послухати саме Бобула. Але й інші гості пішли у відрив на його виступі. Не знаю, в чому секрет – він просто був собою. Не намагався когось з себе удавати, просто вийшов в своєму класичному образі, спілкувався з публікою, заспівав три свої хіти – і люди були в захваті, його не хотіли відпускати”, – розповідає Донцов.
Олексій Бондаренко впевнений: одна з причин популярності старих пісень зараз – пошук заміни російській естраді.
“Якщо раніше хтось слухав на домашніх вечірках умовного Меладзе чи ще когось з 90-х та нульових, то тепер слухати російську музику зі зрозумілих причин стало неможливо. Люди шукають, що відбувалося на українській естраді приблизно в той самий час, – і знаходять, Гігу, Бобула та інших виконавців”, – каже він.
Тренд на стару українську естраду існував і до повномасштабного вторгнення, але був нішевим. У 2021 році вийшов документальний фільм “Вусатий фанк” про феномен української музики кінця 60-х-середини 70-х. Тоді в Україні з’явилися та стали популярними багато попгуртів, що були аналогами західного попроку – “Смерічка”, “Світязь”, “Водограй” та інші. Фільм активно обговорювався у музичній спільноті.
Бондаренко розповідає: вузькі кола поціновувачів і до вторгнення досліджували українську музику та слухали “Стожари”, Назарія Яремчука, Володимира Івасюка, але зараз, завдяки соцмережам, і зокрема TikTok, це стало масовим.
“Я думаю, ці пошуки цікавої української музики минулого будуть продовжуватися, поки не вичерпається весь ресурс естради 80-90-х, і ми не повернемось до точки “нуль”, а саме до Софії Ротару. Тоді коло замкнеться, і цей процес зупиниться”, – каже Бондаренко.
Причина третя. Ностальгія та сентиментальність
У кожного з цих виконавців – Гіги, Бобула, Зіброва та інших ретро-зірок – є кілька хітів, які знають абсолютно всі.
“Можливо, 20-30 років тому ця музика, яку ми чули на радіо та телебаченні, здавалася надто попсовою та ресторанною. Але зараз, коли ти її знаходиш та слухаєш знову, вона звучить ностальгійно, як щось з молодості чи дитинства”, – Олексій Бондаренко пояснює ще одну причину популярності виконавців старої формації зараз.
Те саме каже Льоша Донцов: “Ви можете не бути фанатом співачки Cher, але якщо раптом почуєте на вечірці її пісню “Believe”, майже мимоволі почнете танцювати – адже це те, що ви пам’ятаєте з дитинства”.
Донцов продовжує: унікальність цих артистів у тому, що їхні пісні були написані не заради хайпу, в них є сенс та мелодія, є душевність – і саме цього зараз шукають слухачі.
“Можливо, молоде покоління не буде слухати ці пісні так часто, як слухає Дорофеєву чи Пивоварова, бо це більш сучасна та, так би мовити, качова музика. Але “Червону руту” всі знають напам’ять, як і пісні того самого Івасюка. Чому б нам не пишатися своїми зірками та не просувати тих, хто будував український шоубізнес в 90-х або навіть ще за часів СРСР?”, – пояснює Донцов.
Від чого залежить успіх повернення
Багато українських зірок минулого намагалися повернутися на велику сцену та отримати друге дихання. Але вийшло далеко не у всіх. Наприклад, Юрко Юрченко, відомий за хітом 90-х “Я йду”, після творчої паузи створив в нульових гурт “Юркеш” в зовсім іншому стилі та з іншим звучанням. Потім знову була пауза, а у 2017 році співак взяв участь в шоу “X-Фактор”, навіть посів там друге місце, але поштовху для нової гучної кар’єри це не дало.
“У випадку Юрченка не вийшло гучного повернення з двох причин – по-перше, немає хітів, а по-друге, це вже не той Юрко Юрченко, якого пам’ятають з 90-х. Він переродився, а не повернувся. З зірками, про яких ми говоримо, все не так. Вони залишилися послідовними у своїх образах, стратегії та поведінці. Хтось з них зникав з інфопростору, хтось ні, але зараз – вони є, і вони такі, якими ми їх пам’ятаємо”, – розмірковує Донцов.
Так само не вийшло повернутися у “Аква Віти”, яка три роки тому оголошувала про возз’єднання та навіть дала кілька концертів. “Аква Віта” – не артист, а проєкт, який народила “Територія “А” (перший телевізійний хіт-парад кліпів українською мовою та мистецька агенція, що була популярною у другій половині 90-х.). Коли гурт намагався повернутися, у них не було ідеї та посилу. Не було “Території “А”, яка могла б дати їм додатковий поштовх. Був лише один старий хіт, а на цьому далеко не поїдеш”, – каже Донцов.
Немає однозначної відповіді на запитання, чому в когось виходить повернутися, а у когось ні. Олексій Бондаренко вважає, що один з основних компонентів успіху – щирість артиста зі своєю аудиторією.
“Кілька років тому Потап та MOZGI намагалися захопити TikTok. Це виглядало дивно та неприродно. Вони намагалися запускати тренди, випускали нові пісні та одразу транслювали їх в TikTok. Їздили в TikTok-хауси. Зрештою ми бачили Потапа, що танцював з якимось 15-річним блогером під нову пісню MOZGI та закликав всіх робити так само. В природність цього просто не вірилось, і тому це не зайшло аудиторії”, – розповідає Бондаренко.
Бондаренко каже, що глядачі тонко відчувають щирість та навпаки, бажання штучно просунути якусь пісню чи тренд. Він припускає, що якщо Степан Гіга почне вести TikTok про своє життя, де буде згадувати молодість, і його ролики будуть добре оформлені, такий проєкт цілком може стати популярним. А якщо це буде промосторінка, де Гіга намагатиметься просувати свої нові пісні, то це буде сприйматися просто як рекламний інструмент.
“Ну і, звісно, є фактор випадковості. Можна довго копатися, чому саме Гіга, Бобул та Зібров зараз стали популярними, але навряд цей феномен можна розкласти по поличках до кінця. Просто саме така музика стала потрібною в цей момент. Саме вона зрезонувала з великою кількістю людей, і кожен знаходить в ній щось для себе – душевність, ностальгію або щось ще”, – каже Бондаренко.
Тамара Балаева
Джерело: ЛІГА.net
Коментарі