“Бомок” дізнався в Тараса Колодія, заступника директора з комерційних питань компанії, що займається вивезенням та утилізацією відходів на Львівщині, «ГрінЕра», що відбувається з відходами у Львові, для чого сортувати сміття та як це сміття може допомогти перемозі над окупантами.
- Тарасе, скільки відходів зараз утворює Львів?
Орієнтовно за добу 600-650 тонн відходів.
- Йдеться і про підприємства, і про звичайні домогосподарства?
Це всі разом узяті: бюджетні організації, населення, бізнес. Це та кількість відходів, яку щоденно вивозять зі Львова.
- Як змінилася ця кількість від початку повномасштабного вторгнення?
Протягом перших двох місяців кількість відходів помітно знизилась через міграцію населення. Багато людей покинуло регіон. Також зменшилася кількість відходів від бізнесу. Але вже влітку кількість відходів знову стала така, як була. Крім того, кожен сезон особливий. На Різдво та Новий рік кількість відходів орієнтовно на 30- 40% збільшується. За тиждень до Великодня зазвичай ріст становить плюс 20-30%. Сміття також стає більше у літньо-осінній сезон консервацій.
- Яка загальна структура відходів, які утворюються у Львові?
Конкретно зможу сказати лише про те, яким займається «ГрінЕра Україна». Вторсировини (пластик, папір, метал) збирається з контейнерних майданчиків близько 40-50 тонн, скла — орієнтовно 20 тонн. Органічних відходів за місяць у Львові є 40-50 тонн. Решта орієнтовно 4500 тонн — це змішані відходи (великогабаритні, будівельні і змішані відходи) за місяць.
- Як оцінюєте культуру сортування сміття в Україні. Багато людей вже напрацювали звичку сортувати?
Я спостерігаю позитивну динаміку, зокрема, у галузі ОСББ (об’єднання співвласників багатоквартирного будинку — ред.). Я є керівником свого, і від початку створення ми мали за мету популяризувати сортування відходів. Мешканці одразу навчилися прекрасно сортувати. У моєму будинку сортують майже всі. З тими, хто цього не робить, також працюємо. Або прибиральниця, або я, коли бачимо у контейнері сміття, яке там не має бути, кладемо його у потрібний контейнер, а відповідне фото надсилаємо у чат будинку. Щоб заохотити сортувати, пояснюємо, наприклад, що скло в природі може понад 1000 років розкладатися.
Загалом люди значно краще почали сортувати. Якщо у 2017-2018 роках у Львові 10-15%, а зараз орієнтовно 75% мешканців намагаються відсортовувати.
Є й такі, що викидають своє сміття просто в перший найближчий контейнер, не читаючи на ньому для чого він. Перевізник тоді віддає цю вторсировину переробнику, і вже там на сортувальній лінії помітно, що вона не добре відсортована. Однак, якщо порівнювати з минулим, зараз відсоток іншого сміття в сортованій сировині суттєво зменшився.
Багато людей почали сортувати органіку. ОСББ чи бізнесу, які мають свої контейнерні майданчики та платять за фактом вивезення сміття, вигідніше сортувати відходи. Так вони зменшують накопичення в контейнерах змішаних відходів, їх вивозиться менше і платять вони відповідно також менше. Відсортовані відходи (пластик, папір, метал, органіку) перевізники забирають на безкоштовній основі.
- Із переробкою або утилізацією якого сміття наразі в області є найбільші проблеми?
У Львові немає підприємств, які переробляють медичні відходи. Медичні заклади відправляють в інші області це сміття, щоб його там переробили чи знезаразили. Також донедавна була проблема з утилізацією автомобільних шин. Ще не чув про підприємства, які переробляють тканину, якої є дуже багато.
- Поділіться практиками, як на Львівщині вторсировину використовують для допомоги ЗСУ.
У холодну пору року військових добре зігрівають окопні свічки, на них маса замовлень. Ми з друзями ввечері після роботи збираємося і їх виготовляємо. В середньому одна така свічка гріє захисника від 3 до 7 годин. Нам було потрібно багато матеріалу: парафін, а це старі свічки, картон і жерстяні банки. Найкраще підходять бляшанки від горошку, кукурудзи та корму для тварин.
- Тобто ви виробляєте ці окопні свічки фактично повністю із вторсировини?
Так. Ми розставили окремі контейнери для парафіну, картону та банок у школах, ліцеях та декількох житлових будинках.
Також маскувальні сітки зі старої тканини роблять, але до неї певні вимоги є щодо кольору і так далі. Із більших металевих банок виготовляють спеціальні пальники, грілки.
- Хто вивозить сміття зі Львова та як часто це відбувається?
Вивозять сміття у Львові п’ять компаній-перевізників. Відповідає за них управління з питань з поводження з відходами Львівської міської ради. З Галицького району, наприклад, змішані відходи вивозяться щодня. В середньому вторсировина збирається двічі на тиждень або за фактом накопичення. Скло щотижня забирають, органіку — що 3-4 дні. Контейнери із роздільним сортуванням збирає окрема машина. Папір, метал, пластик передають на підприємства, які вже самі досортовують, відбирають потрібне і переробляють. На полігони вивозять лише змішані відходи.
А органіка потрапляє у Львові на Пластову 13, це міська станція компостування. Відходи там також досортовують, бо і пластикові пакети трапляються серед іншого.
Ще закликаю львів’ян не викидати опале листя в контейнери для змішаних відходів. Його краще покласти в окремі пакети і залишити біля баку для органіки. Їх відвезуть на станцію компостування, де згодом це листя стане добривом. Якщо ж його кидати в загальний бак, виникає антисанітарія, а баки швидко заповнюються.
- Які на Львівщині є підприємства, які переробляють вторинну сировину?
У місті Ходорів займаються переробкою пластику та паперу. Скло здаємо у Стрий та на Рівненщину. Раніше працювали ще із переробником на Тернопільщині. У Львові є кілька підприємців, які займаються переробкою сортованої сировини, зокрема пластику, паперу, металу. Нещодавно почали співпрацювати з маріупольською компанією, яка із вторсировини виробляє різну тару. Вони через війну релокувались до Нововолинська. Папір переробники здебільшого беруть або на картонні коробки або на туалетний папір. Із пластикових пляшок виготовляють навіть щітки для прибирання вулиць. Зараз відкрилось багато нових підприємств, які переїхали зі східних областей.
- Що робити, якщо біля мого будинку ще немає контейнерів для роздільного сортування?
Споживач має право обрати, чи він планує користуватись загальним контейнерним майданчиком в районі, який вже затверджений районною адміністрацією, або індивідуальними контейнерними майданчиками, які, наприклад, належать певному ОСББ.
Щоб мешканцям встановити собі індивідуальний контейнер, спочатку його розташування треба погодити в районній адміністрації. Він має відповідати всім нормами щодо розташування біля дитячих майданчиків, прибудинкових територій, житлових будівель. Баки перевізник передає користувачам безкоштовно. Ще є варіант підключитися до загального контейнерного майданчика, який вже є в районі.
Не завжди є можливість розмістити нові контейнери. Не завжди є місце. Львів — місто щільної забудови, де 20-тонний сміттєвоз не скрізь може заїхати. Інколи люди паркуються одразу перед контейнерними майданчиками, і машина просто не може забрати сміття вчасно.
Загалом у Львові спостерігається хороша тенденція щодо сортування. Люди розуміють, що це потрібно робити.
Розмовляла Альона Мишакова
Корисні посилання:
Сміттєві майданчики Львова http://solvetpv.lviv.ua/karta-majdanchykiv/
Інтерактивна карта “Куди здати відходи” (холодильники, телевізори, макулатуру, батарейки, тощо) http://solvetpv.lviv.ua/karta-majdanchykiv/
Коментарі