Як пише “Радіо Свобода”, розмови про запровадження електронного квитка тривають роками. Місто взяло кредит Європейського банку реконструкції і розвитку (ЄБРР), віддає відсотки, виділяють кошти і з міського бюджету. Але досі цей проєкт так і не запрацював 100%. Міські чиновники шукають винних.
Львівський електронний квиток має назву ‒ «Леокарт». Їхніми власниками з весни 2021 року стали пільговики, зокрема пенсіонери, студенти, учні. На сьогодні, за інформацією міських посадовців, видано понад 150 тисяч пільгових карток.
Однак, їдучи у трамваї, тролейбусі, автобусі, можна зауважити, що валідує е-квиток(користується системою зчитування, перевірки безконтактних електронних квитків (карток), що підтверджує права проїзду в громадському транспорті) невелика кількість пасажирів. Адже паралельно діють пільгові посвідчення на проїзд, і пасажири частіше показують їх контролерам і водіям. У січні 2022 року система е-квитка у громадському транспорті мала запрацювати повноцінно для всіх львів’ян, про це заявляв мер Львова Андрій Садовий. Але цього не сталося до сьогодні.
Керівник департаменту мобільності і вуличної інфраструктури Львівської міськради Олег Забарило пояснює Радіо Свобода, що запустили перший етап, так звану «освіту пільговика», тобто видали максимально транспортні квитки категорії пільговиків, які вчаться користуватися «Леокартами». Але чому не запрацював проєкт із запровадженням електронного квитка для всіх львів’ян?
«Почали другий етап, активно працюють контролери, які перевіряють справність обладнання, сигналізують, коли щось не так. Перед початок повномасштабного вторгнення наші чеські ключові партнери, які були обрані на тендері ЄБРР, фірма «Мікроелектроніка», через воєнний стан, із 14 лютого фізично не перебувають в Україні. Щоб усувати технічні проблеми, вони повинні тут бути.
Другий момент, що дуже складна система е-квитка. Тобто, є умовно «Мікроелектроніка», яка відповідає за обладнання. Компанія «SoftServe» відповідає за програмне забезпечення. «GigaCloud» працює (надає хмарне середовище-ред.) з «хмарою» (віртуально-інформаційною базою даних ‒ ред.) і багатьма такими поважними урядовими організація в Україні. А є компанія «Аствелл Софт», яка забезпечує взаємодію між тими всіма елементами, щоб воно цілісно працювало, щоб валідатор (пристрій, який зчитує електронний квиток) передавав сигнал на сервер, щоб воно взаємодіяло з «хмарою», щоб всі ці коліщатка величезної системи були поєднані. ІТ-компанія «Аствелл Софт», починаючи з початком воєнного стану, перестала виконувати 100% свою функцію», ‒ каже Олег Забарило.
Проблема в українській стороні ‒ наголошує чеська компанія
Відтак у міській раді називають винними у тому, що проєкт не запустився досі, чеську фірму «Мікроелектроніка» і львівську ІТ-компанію «Аствел Софт».
Представник чеської компанії «Мікроелектроніка» Мартін Кубек наголосив у коментарі Радіо Свобода, що проєкт по запровадженню е-квитка у Львові змістився через події в Україні, але не це основна причина.
«Поки що роботи досі тривають. Проєкт надалі в розробці. Щоправда дати змістилися через події в Україні. Можна сказати, що втрутився форс-мажор, війна спричинила те, що працівники нашої партнерської компанії і працівники замовника – хтось із них був мобілізований, хтось пішов в ТРО, тому необхідного ресурсу там поки що не вистачає. Тобто, проблема наразі більше з українського боку, люди, які над проєктом працювали, зараз відсутні.
Загалом майже все вже інстальовано, залишається тільки перевести систему в робочий режим. Ми мали би запустити систему і завершити проєкт, плануємо це зробити приблизно в половині наступного року. Систему електронного квитка буде запроваджено точно, тому що проєкт фінансується Європейським банком. Ми плануємо закінчити роботу до половини наступного року», ‒ повідомив представник чеського підприємства.
Відтак, формально майже всі технічні роботи були завершені, як і було заплановано, у січні 21 року, а решта роботи полягала у налаштуванні самої системи між чеським підприємством, «Укргазбанком», «SoftServe» і Адміністратором хмарного середовища «Аствел Софт» на серверній площадці в самій системі. За оцінками фахівців, сама система дуже складна і багаторівнева. Міська влада звинувачує «Аствел Софт» у затягуванні проєкту і недопрацюванні. «Львівавтодор» у червні 2022 року звернувся в правоохоронні органи з заявою щодо дій ІТ-компанії. Відтак «Аствел Софт» відсунено від проєкту, тому перевести систему у робочий режим, налаштувавши її, проблемно.
За словами, Олега Забарила, є певні зауваження до роботи підрядника, який не надав опису системи, щоб впроваджувати подальші етапи е-квитка. За відсутності ознак злочину кримінальне провадження закрили. Але, як повідомили Радіо Свобода в Головному управлінні Нацполіції у Львівській області, «на даний час досудове розслідування у кримінальному провадженні триває. У провадженні слідчого відділу перебуває окреме кримінальне провадження від 09.06.2022, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого статтею 366 (службове підроблення) Кримінального кодексу України».
«Відмінили ту постанову, яку закрили. Справа була закрита за відсутністю складу злочину, а потім знову з’явилась. Чому за відсутністю складу злочину закрили, а потім раптом по тій самій справі щось знайшли, якийсь склад злочину?» ‒ наголосив адвокат ІТ-компанії Іван Мотринець.
В «Аствел Софт» усі закиди Львівської міськради, а саме комунального підприємства «Львівавтодор», щодо невиконання якихось зобов’язань у проєкті з запровадження е-квитка відкидають. Заяві у правоохоронні органи передувало звернення ІТ-компанії до Львівської міськради, зокрема першого заступника мера, ще 17 травня. Мова у цьому листі йшла про те, що «Львівавтодор» спеціально зриває проєкт із запровадження-квитка і не оплачує гроші за виконану роботу.
У компанії пояснюють, що непорозуміння з міськими чиновниками, зокрема керівництвом «Львівавтодор», почались одразу після перемоги в тендері. «Аствел Софт» був дискваліфікований на користь іншого підприємства. «Аствел Софт» оскаржив це рішення в Антимонопольному комітеті і скарга була задоволена. «Аствел Софт» розпочав роботу на проєктом.
«Ми постійно мали проблеми, нашу роботу блокував «Львівавтодор». «Львівавтодор» не може говорити, що ми не робимо проєкт. Це виглядає на певні підставні речі, щоб на когось скинути вину, бо цей проєкт, як на мене, свідомо, з їхньої сторони не реалізовується. Наша робота ‒ це налаштування адміністрування хмарних центрів обробки даних. Себто, хостингу віртуального у «хмарі», де зберігаються дані опрацьовуються. Ми налаштовували сервера, відповідно, цими налаштуваннями користуються. Певна частина ще не є завершена, бо з 3 травня робота зупинена. Ми кілька місяців надавали безоплатні послуги і нам відповіли, що не заплатять. Але ми продовжили надавати послуги. Розбіжності є лише по оплаті, нам заборгували кошти, але при цьому ми навіть безкоштовно були готові відновити роботу, звертаючись листами до «Львівавтодору», але у відповідь нам офіційним листом заборонили проводити будь-які роботи», ‒ каже Володимир Строгуш, керівник ІТ-компанії «Аствел Софт».
Ціна проєкту
У Львові намагались запровадити електронний квиток кілька разів. У 2015 році Львівська міськрада почала розмови про отримання кредиту ЄБРР на впровадження е-квитка, тобто обрала шлях кредитування і почала реалізовувати проєкт на базі «Львівавтодору».
У 2017 році Європейський банк погодився виділити позику розміром 10 млн євро, місто мало зробити свій внесок ‒ 1,2 млн євро, пільговий період ‒ 3 роки. На сьогодні Львів взяв 5,5 млн євро, а це 55% від суми кредиту. Ці кошти були скеровані на розрахунки з підрядником.
Місто сплачує кожні 6 місяців відсотки. З 2015 року, від початку робіт з впровадження е-квитка, виплачувались зарплати працівникам, закуповувалась техніка, зокрема ноутбуки, телефони, були господарські витрати, на мобільний зв’язок та інше. Яка загалом ця сума у мерії не вказали.
«Більшість коштів витрачені, закриває це більшу частину всіх видатків. Не проактивовано мобільний додаток, частина обладнання. Цього року, розуміючи що коштів мало, залучаємо працівників «Львівавтодору» до інших видів діяльності, які дозволяють заповнювати міський бюджет», ‒ наголошує керівник департаменту Львівської міськради Олег Забарило.
Додатково на проєкт е-квиток витрачено і ґрантові кошти на консультантів ЄБРР, а це ще 285 тисяч євро (повертати не треба).
Згідно з інформацією бюджетної комісії Львівської міськради, з міського бюджету на впровадження проєкту е-квитка витрачено:
- сплата ПДВ і митних платежів ‒ понад 36 млн гривень;
- ремонт приміщень, благоустрій ‒ близько 12 млн гривень;
- техніка, обладнання, меблі ‒ 3, 6 млн гривень.
За вісім місяців цього року контролери у взаємодії з інспекторами з паркування допомогли залучити у бюджет понад 45 млн гривень у міський бюджет, повідомили у депутатській комісії. А видатки у рік на зарплату становлять 50 млн гривень.
З березня 2020 року почався процес впровадження проєкту. Другу частину кредиту ЄБРР місто може отримати за умови виконання підрядниками зобов’язань. Олег Забарило каже, що позики ЄБРР для повноцінного запровадження е-квитка має вистачити. За неофіційною інформацією, «Львівавтодор» улітку звернувся до ЄБРР з проханням збільшити суму кредиту на проєкт.
Експерти про проєкт
Одразу ж, коли у Львові у 2015 році конкретно заговорили про запровадження електронного квитка, у робочу комісію, створену міською радою, увійшов експерт Святослав Товстига. Ще кілька років тому він вірив, що Львову вдасться стати розумним містом у плані транспорту, коли все працюватиме злагоджено, чимало водіїв з приватних автівок пересядуть у громадський транспорт, який буде рухатись за графіком і стане комфортним. Причиною зволікання з проєктом називає зміну команди людей, яка працює над впровадженням е-квитка.
«Зняти гроші і перераховувати за проїзд це найлегше. Львів хотів перейти на транспортну роботу, що вже давно є в Європі. Місто замовляє послугу і за це оплачує при певному тарифі, відповідно, воно чітко обліковується. Людина чітко знає, що за 4 хвилини під’їжджає до пересадочної зупинки, чекає 1-2 чи 5 хвилин і чітко розуміє, за скільки часу буде на місці призначення. Це Львів хотів. Ми мали б багато даних, розуміли, куди люди в межах району їздять і розуміли б, як змінити генеральний план Львова.
Я вірив у це у 2019 році, коли прийшла перша команда у міську раду. Сьогодні вже третя команда займається системою автоматизованої оплати проїзду. Це дуже погано. Розірваний зв’язок між людьми, які писали технічні завдання. У 2015 році це були одні технічні завдання, це був один розвиток технологій, а у 2022 це вже велика прірва. Зараз роздали понад 100 тисяч карточок, щоб вони валідувалися. Це на зразок Стрия, який встановив валідатори у транспорті за 200 чи 300 доларів, а Львові ‒ за 800 і той самий ефект. Сьогодні, прикриваються першим етапом пільговиків. Цей проєкт не є простим у реалізації, але ускладнюється постійними змінами людей», ‒ говорить Святослав Товстига.
Голова комісії транспорту, зв’язку та міської мобільності, депутат Львівської міськради Ігор Зінкевич зауважив, що міські депутати не мають доступу до умов контракту і технологічних завдань по запровадженню е-квитка.
«Встановили валідатори і на тому зупинились. Питання програмного забезпечення мало паралельно розроблятися разом із встановленням валідаторів. Система запускається, береться «хмара», ми її купуємо у 2021 році, щоб збирати інформацію, але інформація з валідаторів не збирається, це витрачання коштів. Для того, щоб Львів був функціональним, треба максимально сформувати транспортну мережу, щоб вона була не збитковою, щоб хоча б мінімально дотаційною. Має бути, передусім, бажання відмовитись від готівки при оплаті у транспорті, що породжує корупцію і не існує прозової бухгалтерії. У 2021 році мер сказав не перешкоджати і депутати погодились підтримати проєкт. А за цей рік мер жодного разу не прийшов на комісію. Не розуміємо, який графік виконання робіт», ‒ говорить Ігор Зінкевич.
У міській раді наголошують, що інформація з валідаторів зчитується, а при несправності працівники «Львівавтодору» їх лагодять. Втім, фахівці пояснюють, якщо валідатор світиться, то це спрацьовує жарівка, коли прошивка валідатора розпізнає картку. А працює обладнання тоді, коли йде обмін інформацією з сервером, системою і можна аналізувати і відслідковувати отримані дані. До того ж відділ диспетчеризації працює на програмному забезпеченні, яке безкоштовно надається для їхньої роботи сторонньою компанією. Це підтвердив у розмові і керівник міського департаменту.
Чи отримуються дані з автоматизованої системи оплати проїзду (АСОП) з початку весни 2022 року, на яку витрачено багато часу і фінансування ? Радіо Свобода не отримало звіт з цієї системи. Але керівник департаменту міськради Олег Забарило каже, що дані отримують, що протягом дня у транспорті роблять 35-40 тисяч валідацій, що пасажири рухаються містом рівномірно у всіх напрямках.
Так виглядає, що на всіх рівнях говорять про те, наскільки важливо запровадити е-квиток і зробити проїзд у громадському транспорті у Львові комфортним, як це є в європейських містах, щоб оплата була прозорою, було відомо пасажиру про графік руху транспорту. Але, попри те, що на проєкт виділені гроші, його не вдається ніяк зреалізувати. У чому причина, що майже 7 років впроваджують цей проєкт? Можливо, менеджмент міськради, небажання перевізників відмовлятись від готівки, а можливо, цей проєкт зумисно блокують чи є ще інша причина?
Галина Терещук
Коментарі