Чоловік приїхав воювати в Україну ще у 2014 році. Спочатку служив у батальйонах «Шахтарськ» і «Карпатська Січ». Брав участь у боях біля шахти «Бутівка» та в Пісках на сході України. Про це пише “Радыё Свабода”.
Пономаров народився в Харківській області. Коли його батьки розлучилися, разом з матір’ю переїхав на її батьківщину, в білоруський Могильов. У Білорусі хлопець працював слюсарем на заводі. Олег Пономаров отримав українське громадянство у 2017 році.
“Він дуже хотів допомогти Україні. Він розумів, що Росія гнобить його батьківщину”, – розповів брат Олега Пономарова Остап .
Перший позивний Олега був “Ортега”, так він назвав себе на честь іспанського філософа. Потім він став “Катом”. Останнім часом мав позивний “Хмурий”.
Пономаров служив заступником командира бойової машини, стрільцем-оператором штурмового взводу десантно-штурмової роти в батальйоні “Айдар”. Білорус загинув, коли російський снаряд влучив в траншею. Це сталося поблизу села Павлівка Донецької області. Поховали воїна в Ужгороді на Закарпатті, там живе його брат, який займався похоронами.
“Олег жив у Краматорську Донецької області, але йому дуже сподобалися Карпати”, – розповів брат воїна. Воїна поховали під біло-червоно-білим прапором.
“Для нього це було дуже важливо. Він завжди носив шеврон із Погонею (герб Великого Князівства Литовського, Руського та Жемайтійського, традиційний національний герб Литви та Білорусі – ред.). Олег сказав, що якщо ми тут маємо справу з Росією, то ми підемо звільняти Білорусь”, – згадує брат загиблого.
Білоруському добровольцю було 30 років. Відомо вже про вісімнадцять загиблих білорусів, які захищали Україну від російської агресії.
Довідка
У вересні 1991 року Верховна Рада Республіки Білорусь затвердила біло-червоно-білий прапор в якості державного. Однак після приходу до влади Олександра Лукашенка в 1995 році провели референдум, за підсумками якого державний прапор замінили на червоно-зелений, що нагадує прапор Білоруської РСР.
Коментарі