Наприкінці 90-х років Даулет Бейсембаєв переїхав до Львова, а у 2020 році став громадянином України. Він розповідає, що закохався у місто Лева і досі за ним сумує, бо вже два роки живе в Києві. Ще до початку повномасштабного вторгнення займався волонтерством, передавав спорядження захисникам на фронт.
Даулет Бейсембаєв розповів “Бомку” про ставлення казахів до війни в Україні, загрозу нападу на сам Казахстан і юрти незламності, які відкривають в Україні казахські волонтери.
- Як вам далося рішення змінити громадянство?
Потрібно було вирішувати, або ти тут, або ти десь там за кордоном. Прийняв громадянство свідомо і розумів, що я роблю.
- Ви часто їздите на Батьківщину?
Я був там у 2019 році востаннє. Розмовляв із родичами, вони всі переймалися, як у нас тут справи. Я казав, все добре, якби не той дурнуватий сусід.
Казахстан теж має величезний кордон із російською федерацією. І вони також інколи дають натяки. Всі кажуть, що якби не Україна, то наступний був би Казахстан. Вони мріють про такі об’єднання, але ми не хочемо.
- Яка зараз позиція у влади Казахстану щодо війни в Україні?
На сьогодні чинна влада Казахстану залежить від дій рф. Ми бачимо, як вони голосують в ООН. Казахстан постійно голосує в унісон з рф. Але це люди, які прийшли до влади тим, що розстрілювали людей рік тому. Тоді багато беззбройних громадян вийшли на площі республіки, десь під 300 було розстріляно. Ці люди вийшли невдоволені діями влади, але влада в казахстані не змінилася. Репресії відбуваються.
Я коли приїжджав туди, сміявся, що більше як втрьох не треба збиратись, бо зразу підійдуть правоохоронці. Не можна виходити з прапорами, не можна виходити на майдани. Більше як втрьох не збиратись. Хоча є люди і громадські організації, які проти чинної влади виступають, час від часу проводять свої мітинги.
- Яке ставлення до війни в Україні у звичайних казахів?
Звичайний народ, свідома етнічна нація, казахи, вони проти війни і своїми діями підтримують Україну. Прямого сполучення в України з Казахстаном немає. Логістика дуже дорога, треба їхати через Грузію, Азербайджан, Туреччину, Болгарію, Румунію.
Цей шлях дуже довгий. Але знайомі бізнеси в Казахстані хочуть допомагати. Люди везли і ліки, і генератори. Допомагають тим, чим можуть. Знаю, зараз збирається потужний гуманітарний конвой в Україну з півдня Казахстану.
Але є і люди, які підтримують війну, ми їх називаємо “ватниками”. Казахстанське телебачення повністю транслює російські канали. Зважаючи на це, сподіватись на швидкі зміни не виходить.
- Яка ситуація зараз із росіянами, які тікають від мобілізації по сусідніх країнах?
Вони їдуть транзитом далі, на Таїланд чи Тайвань. У ті держави, які їх приймають, де жити дешевше ніж в Казахстані. Через те, що приїжджі тікали від мобілізації в рф, власники в Казахстані підняли вартість оренд, квартири одразу подорожчали.
Оці міста, які межують з російською федерацією, Павлодар, Актау, Актобе, у них здебільшого піднялись ціни. Але тікали росіяни багато, зараз вже кордон перекритий, виїхати їм важко з російського боку.
- Як у Казахстані з мовою, як у колишньої республіки СРСР, де насаджувалася російська?
Я хочу сказати так: мова має значення. Я підтримую повністю це гасло, тому що проблема в Казахстані з казахською мовою величезна.
Телебачення повністю насаджує російські наративи. Кількість казахських шкіл скорочується, бо батьки не ведуть туди дітей, а віддають у ті, де навчання російською.
- Можливо є паралелі з Україною, де є більш зросійщені певні регіони?
Є. На півдні Казахстану казахською говорить більшість. А от Семей, наприклад, чи ті прилеглі до кордону з рф області, там є проблеми, як і у великих містах, де проживає більшість російськомовних.
Все пізнається в порівнянні. В Україні 10 років тому було повне засилля російських наративів. При владі у нас були громадяни росії.
Нещодавно кількох відомих колишніх політиків позбавили громадянства України. 10 років тому були при владі, а зараз виявляється, що вони мали російські паспорти.
Більшість видобувних, нафтопереробних, енергетичних підприємств у Казахстані належать російському бізнесу. Щоб обійти санкції, накладені проти росії, вони переводять якусь частину бізнесів у Казахстан і роблять тут те саме, що і в росії. Тобто обходять таким чином санкції. А це все поступово впливає і на мову, і на навчання, і на свідомість людей. Вони думають: прийшли до нас росіяни, вони нам допомагають, вони нам дають робочі місця, але це все підготовка до тої чи іншої форми анексії.
На сьогодні Казахстан розташовується між двох агресивно налаштованих країн. Це рф і Китайська Народна Республіка. Китай відкрито каже, що має територіальні претензії до Казахстану. Два роки тому мені розповідали, що Китай пообіцяв Казахстану 50 заводів, тобто це демонтаж їх в Китаї і відбудова в Казахстані. Нібито програма економічної допомоги. Але умови такі, що на цих заводах повинні працювати громадяни Китаю. Добре, я кажу своїм друзям, 50 заводів до вас приїде, у різних місцях Казахстану їх поставлять, але казахів там не буде, а працівники всі будуть китайці. І в один момент замість блакитного прапору підніметься червоний.
Наприклад, одне підприємство це, як мінімум, дві тисячі китаців. Ви уявляєте таку кількість китайців на одному заводі в селі. Вони зараз все захоплюють, і таким чином вийде анексія. Це китайський варіант, російський ми бачимо зараз в Україні. Вони танками, артилерією і солдатами йдуть навпростець і кажуть, що прийшли “захищати”.
Я розумію, чому така політика ведеться, підтримка і того, і цього. На території як три України нас всього 20 мільйонів населення. Армії потужної немає, забезпечення також.
У Казахстані зараз держава і армія такі, як в Україні були 10-15 років тому. Не хочу нічого сказати проти своїх родичів і країни, але ситуація така, що там треба міняти щось кардинально і принципово.
Казахстан пов’язаний тими угодами СНД, ОДКБ і іншими, які укладені в середньоазіатському регіоні, куди входять і Китай, і росія, і Узбекистан, і Киргизстан, і Таджикистан. Ці держави між собою пов’язані під колоніальним умовами російської федерації.
Токаєв (Токаєв Касим-Жомарт, президент Казахстану – ред.) підтримує Україну і її незалежність, він каже, що Крим – це Україна, не визнає “днр” та “лнр”. За участь у війні на сході України вже відкриті кримінальні провадження, і були покарані люди. Коли ті казахи, які воювали в Україні за росію, повертались в Казахстан, проти них заводились кримінальні справи. Я чітко знаю про три вироки такі, люди отримали по 6-7 років тюрми.
- Ви знаєте казахів, які воюють зараз за Україну?
Є казахи, які приїхали, є громадяни України, етнічні казахи, які воюють безпосередньо в бойових бригадах. Я знаю хлопців цих і ті частини, в яких вони служать, теж знаю.
- Розкажіть, будь ласка, про юрти незламності, які зараз встановлює в Україні казахський бізнес. Вони автентичні?
Оці юрти незламності вони всі автеничні. Це юрти, які ставлять звичайно в казахських аулах. Зрозуміло, зараз всі живуть в кам’яницях. А раніше казахи жили в таких юртах, яка зараз стоїть, наприклад, у Львові біля Порохової вежі. Такі юрти робляться з кошми.
- Що таке кошма?
Кошма сторюється із верблюдячої чи овечої шерсті. Вона не пропускає ні холод, ні спеку, з нею комфортно і взимку, і влітку. Є біла кошма, а є така коричнево-чорна кошма – це залежить від кольору верблюда, з якого вона зроблена. Каркас юрт накривають саме цим матеріалом.
- Яку температуру взимку витримає?
У центральній частині Казахстану різко континентальний клімат, взимку там можуть бути морози і 30–40 градусів, і люди там проживали. А влітку температура доходить до +35-40.
Зараз такі юрти в Казахстані збереглися лише з культурною метою чи в них досі проживають деякі люди?
Досі проживають деякі. Ми ж казахи взагалі кочівники, і більшість нас раніше розведенням тварин займалася. От в Україні першу юрту встановили в Бучі, через ситуацію там після окупації. Другу – в Києві, у парку Шевченка, біля пам’ятника Шевченку. Тарас Шевченко, коли був у засланні, писав побут казахів, які там проживали. Багато цих малюнків збереглися. Тому Україну і Казахстан об’єднує постать Тараса Григоровича.
Був нещодавно в київській юрті, мені сказали, що вдень до 1000 людей приходило.
- А по Львову є дані?
А по Львову дівчата мені казали, що було близько 300. Хтось приходить для того, щоб мати інтернет, там встановлений Starlink, і світло є постійно. Люди приходять і просто попити чаю. Після Львова наступну юрту вже відкрили в Одесі, і планується ще одна в Черкаській області, на батьківщині Шевченка. Ці 6 юрт будуть стояти до кінця березня. Після їх демонтують і зберуть в одному місці. Була ідея зробити етноаул у Черкаській області, з усім нашим побутом, щоб люди могли там пожити.
Хоча я знаю, що в Казахстані вже збирають на 7 юрту, яку хочуть теж привезти сюди, в Україну. Казахстан дуже сколихнула подія в Дніпрі (ракетний удар по житловому будинку в Дніпрі – ред.). Крім того, зараз Казахстан разом із Киргизстаном передали понад 100 юрт у райони, які найбільше постраждали від землетрусу в Туреччині, щоб допомогти людям пережити катастрофу.
Альона Мишакова
Коментарі