Через це повноваження чинного депутатського складу Верховної Ради 9-го скликання продовжуються до обрання нового скликання за результатами перших повоєнних виборів, які мають відбутись після скасування воєнного стану.
Наразі немає розуміння, коли це буде конкретно у часі, проте поки триває активна фаза війни їхнє проведення буде неконституційним. В експертному середовищі є розуміння того, що для проведення перших повоєнних виборів необхідний перехідний період тривалістю не менше ніж 6 місяців від завершення правового режиму воєнного стану і до початку виборчого процесу. Водночас це не заважає розмовам останнього місяця про ймовірність проведення виборів весною 2024 року.
Натомість пригадую, як напередодні повномасштабного вторгнення в експертному середовищі та українському політикуму тривали гарячі дискусії про дату проведення чергових парламентських виборів, оскільки попередні вибори до Верховної Ради були позачерговими і відбулись 21 липня, а не 27 жовтня 2019 року у зв’язку з політично мотивованим бажанням Володимира Зеленського провести вибори якнайшвидше на хвилі електоральних успіхів за підсумками президентських виборів. Формальною правовою підставою для цього була тривала відсутність документально підтвердженої парламентської коаліції (якої насправді вже давно не існувало через безліч скандалів у середині пропрезидентської коаліції Петра Порошенка). Таким чином вибори народних депутатів 9-го скликання були припинені на три місяці раніше, аніж повинні були б за умов проведення чергових виборів.
Через це тривала дискусія про те, коли ж мають відбутись наступні чергові вибори – 29 жовтня 2023 року чи 27 жовтня 2024 року? Яка з норм Конституції важливіша та пріоритетніша: «чергові вибори до Верховної Ради України відбуваються в останню неділю жовтня п’ятого року повноважень» (стаття 77) чи все ж таки «строк повноважень Верховної Ради України становить п’ять років» (стаття 76)? Від відповіді на це питання залежало те чи діючий склад парламенту працюватиме на дев’ять місяців менше, аніж повинен (тобто чотири роки і три місяці) чи навпаки на три місяці довше (тобто п’ять років і три місяці). В результаті логічним правовим рішенням у цій дискусії стала перша норма, оскільки жовтень 2023 року це третій місяць п’ятого року повноважень, а те, що депутатський склад 9-го скликання не відпрацює усіх п’яти років повноважень у даному випадку було другорядним. Таким чином чергові вибори депутатів Верховної Ради мали відбутись 29 жовтня, а виборчий процес мав бути оголошений ЦВК 30 липня 2023 року. Проте повномасштабна російська військова агресія усе поставила на паузу. Натомість усе вийшло навпаки: діючий склад Верховної Ради, очевидно, працюватиме значно довше, аніж повиненн за мирних умов, що однак не ставить під сумнів його легітимність.
Крім цього новий склад Верховної Ради 10-го скликання згідно Виборчого кодексу мав обиратись за новою виборчою системою пропорційного представництва по партійних (напів)відкритих списках у 25-ти багатомандатних виборчих регіонах (переважна більшість з яких співпадала з адміністративними межами областей). Це вперше український парламент мав обиратись за цієї системою, яка дуже подібна до виборчої системи, за якою відбувались місцеві вибори 2020 року.
Проте з великою мірою ймовірності майбутні перші повоєнні вибори відбудуться не за пропорційною виборчою системою з «відкритими» списками, а за іншою, можливо, попередньою існуючою пропорційно-мажоритарною виборчою системою, яка є значно легшою в адмініструванні. Але наразі це передчасна дискусія, для доречності якої необхідні видимі часові перспективи проведення виборів. Крім цього згідно з міжнародним демократичними стандартами вносити істотні зміни у виборче законодавство необхідно не пізніше ніж за рік до проведення виборів. Зрозуміло, для цього наразі немає жодних передумов, проте підготовку роботу для необхідних законодавчих змін потрібно рповодити вже зараз.
На завершення ще додам особистий аспект проведення національних та місцевих виборів. У зв’язку з тривалою професійною залученістю до процесу неурядового спостереження Громадянська мережа ОПОРА за виборчими процесами в Україні день голосування традиційно співпадав не лише з переведенням на одну годину назад через повернення на зимовий час, а також із святкуванням власного дня народження, яке часто припадає на останню неділю жовтня. Тому за багато років діяльності я вже звик, що щонайменше кожен другий день народження я проводив якщо не в окружній, територіальній або дільничній виборчій комісії, то в офісі або десь «у полі».
Якщо б не держава-терорист росія і й****а р***я, яка вкрала у нас вибори (і не лише їх), то я просто зараз був би в офісі з колегами ОПОРА Львів і займався останніми приготування до дня голосування, або прокидався б через кілька годин, щоб встигнути поспілкуватись з нашими спостерігачами, які добиралися б до виборчих дільниць у різних закапелках Львівської області.
Тому для того, щоб провести перші повоєнні вибори нам доведеться спершу створити для цього відповідні військові, безпекові і правові умови! А тому наразі день народження буде без виборів, але все ще з війною.
Тарас Радь
Коментарі