Почнемо ми з того, що майже усі такі рейтинги у нас робляться не просто так. Хоч інколи вони й показують реальну картину настроїв суспільства, проте відразу ж їх беруть собі на озброєння всеможливі політтехнологи. Причому, зовсім не грає роль ні партія, ні хто при владі, а хто в опозиції. Цим маніпулювали, маніпулюють та будуть маніпулювати. Тому такі рейтинги варто «сухо» читати і самотужки робити висновки. Бо ті висновки, які нам у голови будуть вкладати блогери та преса (яка в Україні ніколи не була вільною) тією чи іншою мірою – пропаганда.
Але цікавішим тут є такий собі «синдром сестер Попелюшки». Справа у тому, що казка, яку писали брати Грімм, дещо відрізняється від тієї, яку нам читали в дитинстві.
Ми знаємо, що Попелюшка на забаві, яка тоді називалась балом, загубила кришталеву туфельку, за якою її згодом шукав принц. Всі дівчата навколо намагались її приміряти, але, що зрозуміло, підійшла вона лише власниці. Саме таким чином глибоко закоханий принц, який чомусь не пам’ятав обличчя своєї обраниці, знайшов її згодом і одружився.
Проте оригінал дещо жорстокіший. За задумом братів Грімм, бажання дівчат, зокрема і зведених сестер Попелюшки, вийти заміж за принца було набагато більшим, а самі вони – більш рішучими. Тому вони не просто «приміряли-не підійшло-зняли», а стали… калічити себе. Так, ви правильно прочитали: в оригінальній казці незаміжні панянки буквально відрізали собі пальці на ногах, травмували п’яти і наносили собі різного роду каліцтва, аби тільки «впихнути невпіхуєме» та стати нареченою принца. А результат той самий: туфелька, яка в кінці примірянь була вся у крові, підійшла лише Попелюшці та лише вона точно забезпечила собі безтурботне майбутнє.
До чого я це все? В’ячеслав Чорновіл в українській політиці єдиний. І думаю, він був щирим у своїх словах та намірах. Тому його й «прибрали». Проте його спадок і репутація залишились, на чому багато політичних партій так чи інакше намагаються паразитувати. Тому тепер нам лишається хіба що пильно дивитися, хто із сучасних політиків буде найбільше «впихать невпіхуєме», «різати пальці» і всіляко намагатись приміряти на себе цю «туфельку».
Роман Гурський
Коментарі