Журналісти “texty.org.ua” попросили вчительок порівняти чеську й українську освіти.
Немає культу оцінок
Найкраща оцінка в Чехії — одиниця, найгірша — п’ятірка. Але культу оцінок немає взагалі. Ніхто не зачитує оцінок за контрольні й самостійні роботи. Так само вчитель не оголошує їх одразу на уроці за відповідь.
“Немає погоні за знаннями: хто перший, хто кращий. Позиція вчителів така, що всі діти однакові. Вони не хочуть принижувати, що хтось вчиться добре, а хтось ні”, — коментує Тетяна Лукачинець.
Оцінки виставляють або у звичайний паперовий щоденник (“жаківська книжка”), або в електронний. І там уже батьки можуть подивитися, як вчиться їхній жак чи жакиня (саме так звучать по-чеськи учень або учениця). Якщо в дитини є якісь проблеми з навчанням, про це батькам учитель повідомляє індивідуально. Батьківські збори схожі на індивідуальну консультацію. На ній, до речі, можуть запропонувати, щоб дитина ходила, якщо перекласти українською, на “донавчання”.
“Це додаткові заняття з учителем з певного предмета, за які батьки не платять ні копійки. Таку можливість фінансує Європейський Союз”, — розповідає Юлія Поцко. Тетяна Лукачинець уточнює, що безплатні лише 5 додаткових занять. Якщо батьки хочуть, щоб дитина займалася більше, то вже самі платять 120-150 крон за урок (близько 200 грн).
“Донавчання”, за словами жінок, відбувається цілком добровільно. Якщо дитина хоче — то ходить на додаткові заняття, не хоче — не ходить. Ніхто її не примушуватиме підтягувати знання у вільний від основного навчання час.
Загалом, як зазначає Юлія, чеські вчителі спокійно ставляться до того, як навчаються їхні учні. Зрозумів чи не зрозумів тему, яку оцінку за неї отримав — їх це не дуже хвилює.
Секрет спокою чеських учителів — зарплата й відсутність батьківських чатів. У чеських школах загалом панує спокійніша атмосфера, ніж в українських.
“Моя 8-річна донька в Києві навчалася за системою «Інтелект». Там у них були якісь постійні інтелектуальні перегони, вчителька безупинно говорила, що діти повинні бути найкращими, соромила при всьому класі, коли хтось погано відповідав, — розповідає киянка Світлана Кононенко, яка вже понад рік живе у Празі. — Врешті дитина стала нервовою, почала гризти нігті, а коли знала, що буде якась контрольна робота, просто плакала й не хотіла йти до школи”.
Її донька від жовтня 2022 року відвідує чеську школу. За словами жінки, дитина з більшим задоволенням ходить до школи, попри те, що навчання відбувається чужою мовою. Головний аргумент дівчинки: “На нас тут ніхто ніколи не кричить”.
Зарплата вчителів
“Чехи загалом менш емоційні, ніж українці”, — зауважує Юлія Поцко. До того ж у чеських школах керівництво суворо забороняє підвищувати голос на дітей, а тим паче кричати на них.
Ще один секрет спокою чеських учителів — їхня заробітна платня. Вона досить висока. Наприклад, за словами Тетяни Лукачинець, асистенти педагога (це, як правило, україномовні вчителі, які допомагають адаптуватися українським дітям у чеських класах) отримують від 10 тис. крон (17 тис. грн) до 25 тис. крон (це 42,5 тис. грн) залежно від кількості годин. Учителі ж мають у середньому 35-37 тис. крон на місяць (59,5-63 тис. грн). Стільки само заробляють і касири в супермаркеті, але за повний робочий день. Учителі ж, як правило, працюють пів дня.
Довідково:
Щоб зрозуміти, чому в країнах різні зарплати, потрібно дивитися на показник внутрішнього валового продукту на душу населення, який означає, на яку суму товарів і послуг легально вироблено в перерахунку на кожного мешканця — від немовляти до пенсіонера. У Чехії у 2021 році цей показник становив 26 821 долар, в Україні — 4835 доларів. Що більше виробляють, то більше податків платять у бюджет, а отже, то вищі зарплати, які може платити держава.
В Україні вчителі отримують значно менше навіть після того, як їм підвищили зарплату. Наприклад, до війни в українській школі, працюючи на повну ставку вчителем української мови та літератури, Тетяна Лукачинець заробляла 15-16 тис. грн на місяць.
За словами Юлії Поцко, в Чехії, як і в Україні, заробітна платня вчителя залежить від кількості годин та стажу. Наприклад, вона, маючи 16 років педагогічного стажу і працюючи вчителькою англійської мови, зараз отримує у чеській школі близько 36 тис. крон (це 61 тис. грн).
Юлія Поцко, вчителька. Фото з її особистого архіву
Така заробітна плата дає змогу комфортно почуватися й не шукати постійно різних підробітків. А це також впливає на нервову систему вчителів і на ставлення до роботи й учнів.
Окрім зарплати, в Чехії для вчителів є система доплат. Наприклад, вони отримують 1,5 тис. крон (2550 грн) на півріччя на гуртки й додаткові секції для своїх дітей. Є доплата близько 2000 крон, за словами Тетяни Лукачинець, на оздоровлення, фітнес тощо.
Відпустка в чеських вчителів така сама, як і в українських: два місяці. Є ще канікули впродовж навчального року й чимало святкових днів.
“Кожні три місяці в чеських школах є тиждень канікул. А також багато національних свят, на які дають один-два вихідні”, — розповідає Тетяна Лукачинець. Наприклад, у другому півріччі діти, окрім тижня весняних канікул (від 13 до 17 березня), відпочивали на Великдень (від 7 до 10 квітня). Не ходили до школи в День закоханих (1 травня), у День перемоги (8 травня). Так, вони вчаться до 30 червня. Але останній місяць навчання — це лайт-версія. Діти багато їздять на різноманітні “виліти” — одноденні поїздки в цікаві місця, ходять до музеїв, театрів або кінотеатрів. Загалом дуже цікаво проводять час.
Юлія Поцко зі своїми учнями у чеській школі. Фото з її особистого архіву
“Останній тиждень навчання в моєї доньки такий. Усі уроки до 11:40. У понеділок вони здавали книжки. На вівторок у них було заплановано прибирання класу. На середу — похід у кінотеатр. У четвер ще якийсь цікавий захід. А в п’ятницю — видача табелів і дипломів. Ось і все навчання. Багато дітей уже не ходить до школи наприкінці червня”, — розповідає Світлана Кононенко.
Немає батьківських чатів
Ще один секрет міцних нервів чеських учителів — відсутність батьківських чатів.
“Тут учитель навіть не має права давати свій телефон батькам. Немає жодних дискусій, усі питання з’ясовують через електронну пошту”, — каже Юлія Поцко.
Не має номера телефону вчителя і Світлана Кононенко. Це незручно, але з часом звикаєш, каже жінка. Усі важливі повідомлення вчителька пише в щоденнику і просить дітей, щоб батьки залишали під ними свій підпис. На випадок якогось термінового питання є загальний шкільний телефон і навіть телефон директорки школи.
Відсутність батьківського шкільного чату радує й маму школярки Світлану Кононенко.
“У тому чаті були постійно якісь бурхливі обговорення, часто навіть доходило до скандалів”, — розповідає вона.
Мінімум домашніх завдань і максимум розваг
Українські діти, які навчаються в чеських школах, зауважують, що тут задають значно менше домашніх завдань, ніж в українській школі.
“Домашня робота моєї доньки в 2-му класі складається з одного завдання. Одного дня це може бути завдання з чеської мови, наступного — з математики. На його виконання дитина витрачає максимум пів години”, — розповідає Світлана Кононенко.
“Чеські освітяни такий підхід до домашніх завдань пояснюють тим, що дитину не слід перевантажувати. І що обсяг домашньої роботи має бути таким, щоб дитина могла її виконати самостійно, без допомоги батьків. Мама не має прийти з роботи і щось дитині пояснювати”, — каже Юлія Поцко. Обсяг знань, який дають на уроках, теж менший, ніж в українській школі.
“Наша навчальна програма значно насиченіша. Наприклад, після закінчення української школи діти повинні, виходячи з обсягу програми, знати англійську мову на рівні B2, а це вже майже вільне володіння мовою. А в чеській мові — на рівні А2. Але це ще велике питання, хто зрештою краще спілкується англійською“, — говорить Юлія Поцко.
“Моїм однокласникам тут задають простіші завдання з англійської, але вони розмовляють нею краще, ніж я”, — дивувалася 6-класниця, яка тепер навчається в іншій європейській країні.
Те, що чеська освіта врешті дає кращі знання, підтверджують і дослідження. За результатами Програми оцінювання міжнародних студентів у Чеській республіці (Programme for International Student Assesment, найсвіжіші дані — за 2018 рік), чеські студенти отримали в середньому з математики 499 балів, з читання 490 балів і з науки — 497 балів. А українські студенти — 453, 466 та 469 балів відповідно.
Юлія Поцко каже, що їй дуже імпонує підхід у чеській школі, коли в дитини запитують, чи хоче вона розповідати певний вірш і що саме вона хоче робити на святі.
“Це повага до особистості, до її кордонів. В результаті діти, коли виростають, чітко розуміють, чого вони хочуть, а чого ні. Такого підходу не вистачає в українській системі освіти”, — вважає жінка.
Крім святкування великих свят, таких як Різдво (Ваноце), Великдень (Великоноце), День Святого Миколая, у чеських школах упродовж року також влаштовують безліч маленьких свят. Наприклад, можуть організувати день без рюкзака, коли завдання дитини — принести шкільні речі в будь-чому, тільки не в рюкзаку.
День без рюкзака у чеській школі. Фото з офіційної сторінки школи
“У нашій школі одна дитина принесла свої речі в наволочці, інша у відрі. Усі дуже сміялися”, — згадує Юлія Поцко
Також тут часто влаштовують піжамні дні, коли до школи приходять у піжамах. Або, наприклад, ретродні, коли всі вдягаються в стилі 1980-х. Це все, безумовно, додає яскравих барв до шкільного життя.
Коментарі