Найбільше для львів’ян зросла вартість проїзду в трамваях і тролейбусах: якщо до 11 грудня минулого року разова поїздка (при безготівковій оплаті) коштувала 8,5 грн, то тепер найдешевша оплата зросла до тих таки 12 гривень, повідомляє Lviv.media.
Втім, львів’яни платять за електронний квиток не лише тоді, коли оплачують проїзд. Робота автоматизованої системи оплати проїзду обходиться всім платникам податків, незалежно від того, чи користуються вони громадським транспортом приблизно у 15 мільйонів гривень щомісяця. Саме таку суму посадовці міської ради просять депутатів виділяти із міського бюджету. Журналісти видання вирішили розібратись, куди ідуть гроші, які пасажири сплачують за проїзд, та скільки насправді коштує містянам електронний квиток.
Реформа для перевізників
Першими результати впровадження нової системи оплати проїзду відчули перевізники. Адже безготівкова оплата й обов’язкові квитки при оплаті готівкою не дають можливості водіям привласнювати гроші від пасажирів. За даними Львівської міської ради виторг АТП-1 у першій половині січня порівняно з першою половиною листопада зріс на 26% (із 17,2 млн грн до 21,7 млн грн). У випадку з “Львівелектротрансом” зростання виявилось ще більшим — 40% (12,9 млн грн проти 9,1 млн грн). Якщо фінансові показники ЛЕТ можна пояснити зростанням тарифу, то прибутки АТП-1 — результат обліку зібраних з пасажирів грошей.
Водночас зросли офіційні доходи й у водіїв. За даними міськради, середня зарплата водія “Львівелектротрансу” після реформи зросла з 22,6 до 26 тис. грн, в АТП-1 — з 28,7 до 44 тис. грн (йдеться про нарахування до сплати податків). Приватні перевізники, за даними міської влади, теж почали підіймати офіційні зарплати: від 7,3 до 20 тис. грн на місяць. Такі показники зрозумілі, адже забираючи у водіїв можливість привласнювати виторг, перевізники мають підвищувати їм зарплату, щоби втримати працівників на підприємстві. Однак на цьому позитивні новини закінчуються. Річ у тім, що “Львівавтодор” як оператор електронного квитка, не збирає комісії за свої послуги. Всі гроші, зібрані з пасажирів, які використовують безготівкову форму оплати, надходять перевізникам у повному обсязі. Натомість витрати пов’язані з роботою електронного квитка, перекладають на міський бюджет, тобто на платників податків.
Скільки коштує пільговий проїзд?
Впровадження електронного квитка змінило правила пільгового проїзду. Тепер усі, хто має право на знижку або безплатний проїзд, повинні мати спеціальний іменний “ЛеоКарт” і валідувати кожну поїздку. Виключення зробили лише для військовослужбовців з посвідченням учасника бойових дій. Пільговика, який не завалідував поїздку, можуть оштрафувати контролери (розмір штрафу 300 грн). Завдяки цьому міська влада може чітко розуміти скільки пільгових поїздок надало кожне підприємство і більш справедливо розподілити між ними компенсацію з міського бюджету.
Власне, компенсація проїзду пільговиків залишається найбільшою статтею витрат, пов’язаних з громадським транспортом. Її загальна сума суттєво не змінилась: цьогоріч на компенсації планують щомісяця витрачати близько 44,5 млн грн, проти 44,2 млн грн у 2023 році. Однак після введення електронного квитка виявилося, що пільговики користуються автотранспортом вдвічі частіше, ніж тролейбусами та трамваями.“Загалом на місяць перевізникам автотранспорту компенсуємо 27-29 млн грн, а для електротранспорту — 15-16 млн грн. Сума дещо збільшилася порівняно з попереднім роком, а також перерозподілилася вага. Якщо раніше більшу компенсацію отримував Львівелектротранс, то зараз бачимо, що автомобільний транспорт все ж перевозить більше пільговиків”, — розповів LVIV.MEDIA директор департаменту міської мобільності та вуличної інфраструктури ЛМР Олег Забарило.
Контролери, сервери та каналізація
Із запровадження е-квитка на міському транспорті з’явилася низка додаткових витрат, потрібних для забезпечення його роботи. Зокрема, йдеться про оплату роботи контролерів та іншого персоналу, оплату мобільного зв’язку, місця у хмарному сховищі, витратні матеріали і навіть обслуговування приміщень “Львівавтодору”. “Загалом розрахункові витрати за перший квартал 2024 року, які дозволять забезпечити повноцінну роботу електронного квитка, складають близько 35 млн грн. У нас вже є дані за січень, але щодо лютого та березня — це лише прогноз, і фактичні витрати можуть виявитися як меншими, так і більшими”, — зазначив Олег Забарило.
За словами посадовця, протягом січня утримання електронного квитка коштувало місту близько 9 млн грн. Найбільше міська рада витратила на заробітні плати — майже 4 млн грн. “Левова частка цієї суми йде на зарплатні саме контролерів, адже їх є більше порівняно з іншими працівниками. Також у цій сумі врахована оплата роботи технічного персоналу — це і працівники гарячої лінії, і технічна служба, яка обслуговує обладнання та забезпечує його працездатність”, — уточнив Олег Забарило. Зараз в ЛКП “Львівавтодор” працюють 92 контролери, проте загалом їх має бути більше — 202. “92 контролери недостатньо для здійснення постійного та якісного контролю оплати за проїзд. Зараз ми проводимо набір людей на цю посаду, але робота є доволі важкою та конфліктною, а оплата праці не така, якої б хотілося, тому маємо проблеми”, — додав він.
Крім цього, міська рада щомісяця виділяє гроші на оплату мобільного зв’язку для SIM-карток, які встановлені у валідаторах та послуг хмарного центру обробки даних — там зберігаються дані про кількість валідацій, переказів коштів тощо. Мобільний зв’язок коштує близько 136,5 тис. грн на місяць, а перевірка та ремонт валідаторів, — ще 675 тис. грн на місяць. “У січні на оплату “хмари” ми витратили 1,3 млн грн, проте згодом виявилося, що для системи потрібно більше місця, тому і платити надалі доведеться більше”, — розповів LVIV.MEDIA депутат Львівської міської ради, голова транспортної комісії Ігор Зінкевич. Більше місця у сховищі коштуватиме майже 3,1 млн грн на місяць, і ще 481 тис. грн витрачатимуть на послугу з його адміністрування.
Ще однією статтею витрат є послуги еквайрингу — це оплата комісії банку за переказ грошей. Олег Забарило розповів, що еквайринг також покривають коштом міського бюджету, і вартість цієї послуги складає близько 500 тис. грн на місяць. За його словами, це роблять для того, щоб не робити оплату за проїзд ще дорожчою. “Є варіант, коли операційні витрати на забезпечення системи АСОП (автоматизована система оплати проїзду) закладаються у певному відсотку від оплати за проїзд. Така система працює у деяких містах України. Також є інший варіант — коли оператор бере ці витрати на себе та отримує компенсацію з міського бюджету, як робимо зараз ми. Якби ми закладали оплату послуг еквайрингу в тариф, то необхідно було б його підвищити з урахуванням цих щомісячних витрат”, — прокоментував директор департаменту міської мобільності та вуличної інфраструктури.
Також близько 1,6 млн грн у січні міська рада витратила на матеріали та обладнання. Зокрема, за майже півтора мільйона гривень закупили папір для друку паперових квитків, які водії видають під час оплати проїзду готівкою. “Це був одноразовий тендер, поки на лютий ми закупівель паперу не плануємо. Також сподіваємося, що люди поступово будуть менше платити готівкою, і, відповідно, нам потрібно буде закуповувати менше паперу для принтерів“, — зазначив Ігор Зінкевич. На закупівлю матеріалів для друку пластикових карток ЛеоКарт витратили 240 тис. грн, і близько 65 тис. грн — на інші матеріали.
Коментарі