Про це йдеться у розслідуванні “Української правди”.
Міноборони уклало контракт з із маловідомою фірмою « Львівський арсенал» 11 листопада 2022 року. Через кілька днів після цього міністр оборони Олексій Резніков дав дозвіл на проведення передоплати за контрактом – майже 100% суми угоди.
Компанія заявляла, що має експортну ліцензію в одній із країн Європейського Союзу. Незадовго до підписання контракту з МУО Кабмін вніс «Львівський арсенал» в офіційний перелік так званих спецімпортерів зброї.
Поставки мали розпочатись уже в грудні 2022 року і повністю закінчитись до кінця лютого 2023 року, але станом на кінець липня жодної міни за передплаченим контрактом Міноборони не отримало.
Коли була зірвана перша поставка у грудні 2022 року, Міноборони раптом з’ясувало, що « Львівський арсенал» мав експортну ліцензію від фірми-постачальника з однієї країни ЄС, але самих мін у цій країні не було. Вони нібито лежали на складах у третій країні. Але ні «Арсенал», ні його контрагент не отримали експортних ліцензій у цієї третьої країни до того, як взяли гроші Міноборони.
«Львівський арсенал» вивів своєму постачальнику понад 400 мільйонів гривень.
Підписант угоди Лієв заявив, що «Львівський арсенал» насправді надав експортну ліцензію з країни-постачальника, але, мовляв, найчастіше постачання організовується через посередників, і в таких умовах Міноборони важко проконтролювати отримання експортних документів з країни-виробника.
«У таких виплатах МОУ може, по-перше, контролювати наявність експортних документів з країни-експортера. А це була цивілізована країна ЄС, що є партнером України. І, по-друге, договори укладають лише з компаніями, що визначені КМУ як такі, що мають право на таку діяльність», − пояснив Лієв.
Співрозмовники у Кабміні не змогли пояснити, як маловідома фірма так швидко восени 2022 року отримала статус спецімпортера.
Зазначається, що наразі Міноборони домоглося арешту грошей на рахунках «Арсеналу», хоча рішення у судовому реєстрі ще не опубліковане.
За даними журналістів, фірма переказала своєму європейському контрагенту лише частину грошей − тож майже мільярд гривень досі залишається в Україні та заблокований на рахунках. Це дає інструменти, щоб ці кошти не були втрачені остаточно, як у десятках інших скандальних контрактів.
Поліція за цим фактом розслідує провадження за частиною 5 статті 191 ККУ (привласнення, розтрата майна в особливо великих розмірах).
Водночас «Львівський арсенал» нещодавно повідомив, що нарешті отримав експортні ліцензії і почне поставки за своїм контрактом.
Але наразі незрозуміло, як можна знімати арешт з рахунків і як давати дозвіл на виведення грошей, бо довіри до цієї фірми мало.
Для довідки: «Львівський арсенал» зареєстрований на вулиці Праці, 1 у Києві. І до осені 2022 року не фігурував серед крупних постачальників озброєнь.
Єдиний раз до нинішньої ситуації компанія з’являлась у публічному просторі, коли зірвала контракт із головним виробником стрілецької зброї для МВС, підприємством «Форт», і кілька років судилась за 5 мільйонів гривень.
Засновник «Львівський арсенал» – Юрій Збітнєв, який у 1990 році став одним із наймолодших депутатів Верховної Ради ще УРСР. Він також брав участь у створенні СДПУ(о), але пізніше пішов із неї.
У 2009-му Збітнєв разом із ексначальником Головного управління військової розвідки та охоронцем Віктора Ющенка генералом Олександром Скипальським вимагали від Ющенка перенести вибори президента, бо обидва головні кандидати Янукович і Тимошенко, на їхню думку, загрожували руху в ЄС.
Під час Революції гідності Збітнєв брав участь у захопленні КМДА, а після перемоги Майдану його дружина, київська журналістка Рена Назарова, стала депутаткою Київради від партії «УДАР» Віталія Кличка.
Зараз Назарова працює в Офісі президента Володимира Зеленського. Журналісти з’ясували, що Назарова і Збітнєв розлучились кілька років тому. Усі прохання про коментарі Збітнєв і Назарова проігнорували.
Коментарі