Про це розповідають у Львівській обласній дитячій клінічній лікарні “Охматдит”.
Дівчинка народилася практично без носа, їй було важко дихати, вона часто хворіла і проблема заважала спілкуванню з однолітками. Їй намагалися допомогти хірурги з Києва, але реконструктивна операція не допомогла.
Проте, мама маленької Єви не здавалися, вони попросили допомоги у Міжрегіональному центрі дитячої щелепно-лицевої хірургії, який працює на базі Львівської обласної дитячої клінічної лікарні “Охматдит”. Тут дівчинці зробили унікальну операцію.
“У нашої донечки фактично не було носика. Нас з малечею виписали з пологового, ми росли, набиралися сил і в 3 місяці звернулися за до допомогою то столичних фахівців. У Києві нам порадили зробити операцію дитині, але аж у рочок”, – розповіла мама дівчинка Таня.
Єву прооперували у рік, тоді їй зробили реконструктивну операцію з встановленням імплантатів. Однак не встигла родина повернутися з Києва додому на Хмельниччину, як почалося нагноєння – організм відторгнув штучні матеріали, з яких зробили носик. Імплант з одного боку нагноївся, Єву знову повезли в Київ. Імплант довелося видалити. Проте зовсім скоро повторилася історія з імплантом з іншого боку.
“Він не просто нагноївся, він виліз і вперся дитині в очко. То чоловік його трошки підрізав, щоб не травмувати око і ми могли доїхати до Києва, щоб і його видалити. Так ми знову повернулися до вихідної точки. Наша дитина знову була без носика”, – пригадує мама ті дні.
Усього Єва пережила 12 наркозів (їй навіть шви знімали під наркозом) і 4 операції.
Дівчинка пішла до школи і змушена була справлятися з комплексами через зовнішність. Але родина не здавалася і коли дізналася про візит американського щелепно-лицевого хірурга Стіва Ортена цього року, то наважилася зателефонувати до “Охматдиту”.
Після того, як хірурги Міжрегіонального центру дитячої щелепно-лицевої хірургії вивчили медичну документацію дівчинки, Єві запропонували рішення її проблеми – реконструктивну ринопластику з використанням реберного хряща.
“Це сучасна методика, яка дозволяє імплантувати хрящ на місце в носику, де його немає. У випадку Єви не було хряща, штучні імпланти організм дівчинки відторгнув, не було сенсу пробувати встановлювати такий знову. Ми пішли іншим шляхом – використали фрагмент власного хряща з ребра дівчинки. У такий спосіб ми сформували Єві носик”, – пояснила лікарка дівчинки, хірургиня Христина Погранична.
Відкрита ринопластика з автотрансплантацією реберного хряща – це тільки звучить страшно, насправді тканини забираються через крихітний розріз біля ребра без обмеження функції самого ребра.
У випадку Єви це був майже біблійний процес: доки дівчинка спала, з матеріалу з власного ребра дитини хірурги створили надійну структуру, яка не відторгується організмом, не викликає запалення і допомагає відновити функцію і естетику.
Лікарі задоволені результатом операції – Єва може вільно дихати, носик має гарну форму відповідно до віку дитини і розміру голови. Щоб остаточно переконатися, що все гаразд у цієї мужньої дівчинки, кілька днів вона залишалася у лікарні під наглядом всієї мультидисциплінарної команди Центру.
Тільки після того, як медики переконалися, що все добре загоїлося, Єву виписали.
Зараз дівчинка вдома, зі слів мами Тані, “літає по хаті і вчить уроки”. А ще допомагає мамі приготувати смаколики для старшого брата, який приїхав з навчання додому (у сімї троє діток), сумлінно виконує домашні завдання, які вчителька відправляє по вайберу, аби не відставати від свого 2 класу.
“Ми вже самі вмиваємося, набряк і припухлість після операції остаточно пройшли. Ще переживаю, як донечка спить і перевертається на животик, стараюся перевертати її на спинку, але бачу, що її нічого не турбує.
Доки буду жити, буду вдячна львівським лікарям, які допомогли моїй дитині, це люди із золотими серцями, вони нас почули, коли нам ніхто в Україні не міг допомогти”, – каже мама мужньої Єви із сльозами на очах.
В операційній працювали хірурги Роман Огоновський та Христина Погранична, щелепно-лицеві та пластичні хірурги Стівен Ортен і Крейг Хобар (LEAP Global Mission, США), ЛОР “Охматдиту” Роман Новосільський, анестезіолог Віра Приймакова.
Коментарі