В Європі більшість відходів переробляють, в Україні ж поки, попри долучення до директив ЄС, значна частина досі захоронюється на полігонах. Невідсортоване сміття там забруднює землю, руйнує екосистеми. А сортування, завдяки подальшій утилізації, зменшує кількість відходів, яка опиняється на полігонах та отруює все навкруги.
Журналісти в Україні, Німеччині та Молдові порівняли підходи до сортування на ситуацію зі сміттям у своїх країнах. Ефективна система управління відходами наближає Україну до вступу Євросоюзу та допоможе подолати наслідки воєнної руйнації. Перший пункт є актуальним і для Молдови, що також рухається в ЄС, де саме Німеччина визнана лідером у сфері переробки сміття.
Очевидно, що досвід інших частково допомагає уникнути помилок, а сусід, з яким по дорозі, є хорошим стимулом активного розвитку.
Ситуація в Україні
У 2021 році, за даними Асоціації управління відходами, в Україні 94% побутових відходів потрапляло на сміттєзвалища, менше 5% відходів перероблялося, ще 1% спалювалось. Для порівняння у Німеччині 67% сміття переробляється, ще 31% використовують для виробництва електроенергії, а 2% — захоронюють на полігонах.
Відзначимо, що українські локальні підприємства з перероблення вторсировини завантажені лише 70%. Їх потужності не використовуються на повну зокрема через низьку якість сортування (кожна третя партія місцевої вторсировини не придатна до перероблення) та низьку вартість захоронення на полігонах (у середньому 205 гривень за тонну, у Європі до 200 євро за тонну).
З січня 2018 року у Закон «Про відходи» було внесено зміни, які суворо зобов’язують сортувати сміття та забороняють захоронення на полігонах неперероблених твердих відходів.
Відповідно до закону, відходи повинні розділятись за видами: придатні до повторного використання, до захоронення та небезпечні. Забезпечувати виконання і дотримання цих норм має влада, зокрема місцеві управління. Документ передбачає штрафи за порушення норм. Які, як можемо спостерігати, з 2018 року досі залишаються на папері.
Згідно із результатами соціологічного дослідження «Всеукраїнський омнібус», проведеного дослідницькою компанією «Active Group» спільно з компанією «GreenAge» у жовтні 2021 року, понад 40% опитаних українців, оцінюючи своїх сусідів, сказали, що з них готові сортувати сміття 50% або більше. А майже кожен другий не сортує сміття через відсутність відповідних контейнерів.
Заступник директора з комерційних питань компанії, що займається вивезенням та утилізацією відходів на Львівщині, «ГрінЕра» Тарас Колодій у коментарі зазначив, що спостерігає позитивну динаміку щодо культури сортування сміття.
“Загалом люди значно краще почали сортувати. Якщо у 2017-2018 роках у Львові 10-15%, а зараз орієнтовно 75% мешканців намагаються відсортовувати”, — розповів Тарас Колодій.
Станом на 2019 рік в Україні працювало 17 підприємств, що переробляють макулатуру, 35 — пластик і 27 — скло. З макулатури виготовляють нові паперові вироби, а також туалетний та пакувальний папір. Пластик, який можна переробити, в Україні пресують, подрібнюють, та пропускають через паровий котел. У результаті отримують вторинну гранулу або флекс – сировину для нових продуктів. Останній використовують для створення щетинок для щіток, пакувальної стрічки, плівки, черепиці, тротуарної плитки тощо. Крім того, перероблений пластик стає матеріалом для нових тар, пакетів, труб тощо. А скло взагалі можна переробляти нескінченну кількість разів без втрати якості. В Україні з нього заново видувають пляшки, рідше — інші вироби.
Досвід Німеччини
Німеччина вже давно і небезпідставно вважається одним із лідерів з переробки сміття. Воно й не дивно. На тлі того, що кількість відходів на душу населення в Німеччині безперервно зростає (в основному за рахунок пакувальних матеріалів), за даними Всесвітньої пошукової системи, понад 56% усіх міських відходів в Німеччині йдуть на переробку. За деякими даними, ці показники сягають навіть 64%, а 14% далі використовується у промисловості в якості сировини, яку отримують з перероблених відходів.
Місцеві жителі намагаються сортувати сміття ще до того, як викинути його в бак. До такої поведінки німців привчають ще з дитинства. Запроваджена така система вже давно, тож у Німеччині вже виросло ціле покоління, яке навіть не знає, як можна викидати сміття не сортуючи його.
У 1991 році тодішній федеральний уряд Німеччини розробив приписи щодо упаковки. Закон покладав на кожного виробника відповідальність за його продукт і після споживання. Промисловість після цього заснувала свою систему збирання та повторної переробки сміття, яку назвали “дуальною системою”. Відтоді за допомогою пропаганди та не в останню чергу, завдяки штрафам німці почали сортувати сміття. І досі, наприклад, за викинутий у загальне сміття, одяг, порушникові загрожує штраф, як за адміністративне правопорушення. Не можна викидати також великогабаритні речі. Батарейки теж треба здавати на переробку. Для порівняння, за обгортку, викинуту повз смітника можна натрапити на штраф у 35 євро.
З початку війни, мільйони українців отримали прихисток у Німеччині, а, отже, так чи інакше змушені інтегруватись та знати місцеві правила і сортування сміття. Кольорові контейнери у дворах будинків – не данина архітектурним вимогам, смаку чи, тим більше, не просто забаганка. Кожен колір має значення. Ба більше – навіть колір кришки баку важливий.
Блакитний контейнер (blaue Tonne): макулатура, тобто папір, картон і картонні коробки. Папір можна також викидати у великі контейнери, що стоять додатково майже у кожному кварталі.
Жовтий контейнер (gelbe Tonne): штучні матеріали, які підлягають переробці, як-от пластикові упаковки, вироби з алюмінію, картонні упаковки для напоїв тощо. Таке сміття забирають раз на місяць. За графіком треба слідкувати додатково.
Чорний або сірий смітник (schwarze oder grau Tonne): змішане сміття, наприклад, відходи з ванної кімнати, підгузки, відходи від домашніх тварин, попіл.
Зелений або коричневий контейнер (grüne oder braune Tonne): органічні відходи, наприклад, залишки фруктів і овочів, залишки їжі, садові відходи
Кольори можуть відрізнятися місто від міста, тому не дивуйтеся, якщо контейнер для пластикового сміття у вашому місті помаранчевий, а не жовтий.
Детальніше про враження, від знайомства з системою роздільного збору сміття читайте за посиланням.
Сміттєпереробна галузь у Німеччині за неперевіреними даними має річний оборот понад 200 мільярдів євро. За деякими прогнозами сміттєпереробний бізнес в Німеччині за прибутковістю може перевершити навіть автомобілебудування.
Отримані в результаті ресайклінгу матеріали мають у три-чотири рази більшу вартість, ніж сміття, з якого їх виготовляють. Сміттєпереробна галузь зростає кожного року в середньому на 14 відсотків і забезпечує роботою 250 тисяч людей, а азійські країни імпортують все більше виготовлених в Німеччині в результаті вторинної переробки матеріалів.
Німеччина безумовно подає чудовий приклад, який варто наслідувати для збереження планети.
Як справи у Молдові
Кожен житель Молдови щорічно продукує 406 кг відходів, з яких 45 кг – пластик.
У Молдові налічується 388 компаній, які виробляють вироби із пластику. Найбільшу частку становлять підприємства, які виготовляють вироби із пластмас для будівництва, — 269 підприємств, що становить 69% від загальної кількості підприємств, які виробляють пластикові товари.
Більшість виробників пластикових виробів працює у Кишиневі – 202 (52%). У Бєльцях їх 25. Лише у 2021 році було створено 18 тис. тонн пластмасових матеріалів.
У Молдові щорічно близько 3 мільйонів кубічних метрів твердих побутових та комерційних відходів викидаються у землю. З цієї кількості пластмаси, паперу, металу та біовідходів можна побудувати піраміду більше за піраміду Хеопса. Тільки 10% цих відходів сортуються та переробляються, а решта викидаються на 1000 звалищ, на яких ніколи не вдасться сортувати та переробляти відходи.
Журналісти зазначають, що небагато мешканців Молдови сортують сміття, здебільшого, бо людям байдуже, що буде далі з відходами, які вони виробляють.
“У Кишиневі немає культури сортування. У нас немає законів, які б передбачали жорсткі санкції у разі недотримання кимось правил. Саме тому зараз ми обмежуємось лише інформуванням та роз’яснювальною роботою”, – розповідає молдавський журналіст Олександр Статний.
Компанія Regia Autosalubritate забезпечує збір, транспортування та захоронення побутових відходів у столиці Молдові Кишиневі. Одночасно обслуговують понад 165 модульних майданчиків, на яких сортують сміття. Щодня компанія вивозить із міста понад 5000 тис. м3 побутових відходів.
Автори:
Альона Мишакова
Ірина Горнєва
Олександр Статний
Коментарі