Про це повідомляє «Судовий репортер» з посиланням на вирок від 29 травня.
7 травні 2022-го обвинуваченого затримали на кордоні з Білоруссю, коли він показав свої два паспорти – український та російський. Крім того, був вилучений військовий квиток на імʼя громадянина російської федерації, якого у 2016 році було зараховано в списки особового складу 20-ї гвардійської окремої мотострілкової бригади, військова посада — розвідник, за бездоганне виконання обовʼязків присвоєно нагрудний знак «Гвардия».
Обвинувачений ще у 2009-му, перебуваючи на території рф отримав російське громадянство. 14 квітня 2022 року йому видано також паспорт громадянина рф для виїзду за кордон.
20-та окрема мотострілецька бригада південного військового округу (м. Волгоград), в якій він служив, брала участь у бойових діях на території Донецької та Луганської областей з 2014 року.
У судовому засіданні чоловік винним себе не визнав та показав, що у 2008 році він отримав паспорт громадянина України, а у 2009-му батько забрав його до росії й подав його документи для отримання російського громадянства, при цьому він не знав про те, чи позбавлений громадянства України. Батько йому нічого не повідомляв, а він і не запитував. У листопаді 2016-го він справді вступив на військову службу за контрактом у 20-у окрему мотострілецьку бригаду строком на три роки. Фактично вся його служба проходила на полігоні в Волгоградській області, спочатку служив на посаді розвідника, а потім був водієм, по закінченню контракту звільнився.
Обвинувачений намагався переконати суд, що після 24 лютого 2022-го він вирішив повертатися і воювати за Україну, вступити до лав ЗСУ. Також хотів начебто хотів передати певну інформацію щодо 20-ї окремої мотострілецької бригади.
При цьому показав, що йому були відомі лише події, які почалися у 2014 році на Майдані, а більше цим він не цікавився. Про ситуацію в Донецькій та Луганській областях йому нібито нічого не відомо. У Крим їздив у 2018-му через «Кримський міст» з російським паспортом. Про те, що його бригада брала участь в бойових діях на території України у 2014-2016 роках він також не знав.
Обвинувачений говорив, був «аполітичним» і не цікавився подіями, які відбувалися на території України до лютого 2022 року. А потім у ньому «патріотичність проснулася», відчув себе громадянином України й вирішив повернутися. При цьому показав, що ніяких дій для допомоги українській стороні він не вчинив і навіть не намагався щось зробити. Водночас категорично заперечив, що спричинив шкоду Україні.
Заяву про припинення громадянства обвинувачений не подавав, процедура вибуття з громадянства України йому не відома. В Україні заборонено подвійне громадянство, тому цей чоловік визнається лише громадянином України.
Суд критично оцінив показання обвинуваченого, що йому не було відомо про події в Україні з 2014 по 2022 роки, оскільки він самостійно до 2014 року приїздив в Україну до родичів, після 2014-го їздив у Крим. До того, в судовому засіданні чоловік заявив, що одразу в лютому 2022 року вирішив їхати в Україну, щоб вступити до лав ЗСУ, не хотів воювати за росію, хотів допомагати та захищати саме Україну.
Паспорт громадянина росії для виїзду за кордон виданий 14.04.2022, а тому доводи обвинуваченого про його наміри ще в лютому 2022 року стати на захист України суд до уваги не бере.
Оскільки чоловік заперечував свою вину, то суд не визнав його щире каяття, про яке написано в обвинувальному акті, як обставину, що пом`якшує покарання.
Громадянина засудили до 12 років увʼязнення.
Коментарі