Хоча під час Першої, а особливо Другої світових воєн, сучасне місто втратило величезну частину своєї давньої забудови, ці будинки вціліли після бомбардувань та обстрілів та стоять дотепер.
Наскільки доступним, зручним та комфортним тепер є житло в цих триповерхових будинках мені, як не тернополянину, невідомо, але під час урочистих заходів під час передавання їх в користування залізничникам краківське видання Nowości Illustrowane не скупилося на похвалу.
“Ціни, що постійно зростають, а особливо ціни на квартири, які стають все більш непомірними, спонукали окремі установи захищати своїх службовців від визиску та нечесної спекуляції.
Зрозуміла цей signum temporis [знак часу] інституція, яка завжди має бути піонером прогресу, тобто інституція державних залізниць. Залізнична адміністрація, бажаючи захистити свій персонал від дії високих цін, а отже, від невдоволення і небезпечних хвилювань, вдалася до енергійних заходів, побудувавши власні житлові будинки, в яких за невелику орендну плату залізничники можуть знайти квартири, умебльовані з доступним комфортом і вимогами гігієни.
У багатьох містах монархії спорудили вже такі будинки, а в нас на Галичині, після Львова та Кракова, Тарнопіль став третім містом, де їх було зведено. Завдяки зусиллям тарнопольського посла [депутата до парламенту у Відні] пана Рудольфа Галля, який невтомно старається для добра міста, та завдяки люб’язній підтримці надвірного радника та директора залізниць Рибіцького, а також урядового радника і заступника директора Ясінського в Тарнополі збудовано три двоповерхові [перший поверх називався партер] будинки на 60 квартир. Два будинки на 24 квартири призначені для службовців, а третій будинок на 36 квартир призначений для працівників залізниці.
Будівництво було завершено протягом року, багато в чому завдяки тому, що його керівництво було в руках вправного начальника технічного обслуговування, головного інженера Гелбера.
Другого грудня цього року відбулося освячення готових і повністю заселених будинків. Урочистий чин освячення звершив отець-митрат Твардовський за участю отця-каноніка Громницького. Від дирекції залізниць прийшли: заступник директора Ясінський, старший радник Ельстер, радник Фіялковський, будівельні підприємці, будівельний радник Кендзерський та архітектор Улам.
Після урочистої служби у парафіяльному храмі вирушили на місце, де після чину освячення отець Твардовський звернувся до присутніх залізничників і в гарячих словах закликав їх до злагоди та взаєморозуміння. Потім виступив урядовий радник Ясінський, який підкреслив готовність міністра залізниці Форстера надати необхідні позики та підкреслив заслуги депутата Галля, керівників будівництва та компанії. Від залізничних службовців виступив старший кондуктор Закревський.
Піднесений настрій, який панував серед численних учасників церемонії, свідчив про те, що розпочата робота була зустрінута з вдячністю та визнанням і залишиться приємною пам’яттю для тих, хто долучився до цієї корисної справи”, – писала тогочасна газета.
Богдан Скаврон
Коментарі