Єпископ Болєславс Слосканс народився 31 серпня 1893 року в Стирнієне (Латвія). На священника його висвятили 21 січня 1917 року в Петрограді. За дорученням Папи Пія ХІ єпископ д’Ербіньї 10 травня 1926 року таємно висвятив його на єпископа у церкві святого Людовика в Москві та призначив його апостольським адміністратором Могильова та Мінська. Вже 27 вересня 1927 року він був ув’язнений та засуджений до примусової праці на Соловецьких островах у Білому морі. Пізніше його було заслано до Сибіру.
Єпископ Слосканс був підозрюваний у шпигунстві та засуджений. Його піддавали тортурам у 17 радянських тюрмах, його немилосердно катували. Протягом місяців він лежав зв’язаний у темряві в камері для засуджених на смерть, з нього брутально знущалися тюремники, катували голодом та спрагою. З усіх жахів, що їх йому довелося пережити, найважчим було те, що він був позбавленийПресвятої Євхаристії. Молитва, розважання Страстей Господніх та Таїнств Вервиці давали йому силу впродовж років геройськи терпіти душевні та духовні муки.
1933 року уряду Латвії вдалося обміняти єпископа на російського шпигуна, після чого він працював професором та духовним наставником у Духовній Семінарії.
Коли упродовж 1941-1945 років Латвія перебувала під німецькою окупацією, єпископ Слосканс потрапив під нагляд німецької служби безпеки. Німці його ув’язнили разом з ризьким єпископом Ранцансом та лієпайським єпископом Урбшсом та при наближенні радянської армії вивезли до Німеччини. Завдяки опіці єпископів у Німеччині усіх трьох латвійських єпископів звільнили та вони опинилися в Баварії. Там вони дочекалися завершення війни.
Наприкінці 1946 року єпископ Слоскансоселився в Бельгії, де взяв на себе керівництво новосформованою Латиської духовної семінарії. Під його опіку потрапили також близько 40 студентів-мирян, що навчалися у Левенському католицькому університеті.
Усіх, що стикалися з єпископом Слоскансом, надихала його надзвичайна побожність, щирість та покірність. Його надприродна світла особистість робила кожну зустріч з ним великою подією. Терплячість та готовність до терпіннь були його суттю. Крім того, він був цілком готовий допомагати залишенійпастві, завжди готовий простити своїм катам та молитися за них.
Подія відбудеться в рамках Днів латвійської культури під патронатом Почесного консульства Латвійської Республіки у м. Львові в співпраці Українського Фотографічного Товариства (УФОТО), Львівського Фотомузею та Львівського палацу мистецтв.
Розголос забезпечують Суспільне Львів, Радіо “Львівська Хвиля”, Сайт про Захід України “Бомок”, Інформаційна агенція “Гал-інфо”, Громадський сайт Львова “Форпост”, інтернет-видання “Площа Галицька” та Фотографії Старого Львова.
До та після події гостинно пригощатиме Кава Старого Львова.
Коментарі