Є такий банальний збитий жарт про те, що вітати учнів і вчителів з початком навчального року – те саме, що вітати коня з початком сінокосу!
Я собі погуглив і знайшов статтю, як «святкують» «перший дзвоник» в різних краінах….знаєте, як? Ніяк! Попри старання авторів «накопати» матеріалів…
Потім запитав нашу наймолодшу вчительку (20-річну), чи знає вона, що таке «святкова лінійка»? І, о боги Олімпу! Вона знає і лінійку, і виноси-заноси «прапора школи» і інший церемоніал совєцької доби!
А саме «свято» було впроваджене ЦК ВКП(б) спочатку в 1935, потім в 1980, а тоді в 1984 році доповнене, як «всенародне свято – день знань». Мockaльські статті радісно захлинаються про обовʼязкові «урокі міра»…
Це все для мене, наче «день труда», суботнік, «свято врожаю» (то, певно, Хрущов вигадав), і інше совєцьке мракобєсіє! З обовʼязковими «школа! Рівняйсь! Струнко! До виносу прапора школи стояти струнко! Шановний товаришу директор школи! Дозвольте розпочати начальний рік…» І такий «красний дірєктор» школи, схвильованим голосом: «навчальний рік розпочати дозволяю!» Цікаво, чи міг би сказати «не дозволяю»?
Я керую школою ось уже двадцять пʼятий рік! Тоді, коли в інших школах туди-сюди носили «прапор школи», ми проводили веселу шоу-програму, що починалася в восьмій годині вечора, з обовʼязковими феєрверками в кінці програми. Бо, якби зовсім відмовився від «традиції», то би, певно, школа перестала існувати! Хто би то ходив до такої школи… Ах, скільки довелось вислухати «як я смію паплюжити…і знущатися…», бо ж має бути «лінійка» з незрозумілою кількістю букетів гладіолусів! Чим більше букетів вчитель виносить – тим улюбленіший вчитель! Як було незручно, коли раптом комусь в голову приходило принести квіти мені! Добре, що приходило в голову небагатьом!)))
В 2014 році, як почалась руска експансія на Донбасі, провели молебен замість шоу-програми! Теж наслухались, що діти «мають відчути свято»! Яке, блін, свято? Нормальні діти відчувають свято тоді, коли можна «закинути портфеля на грушку» і піти на канікули! Нормальні вчителі – теж!
Тепер, коли йде повномасштабна війна, ми повністю відмовились від вечірньої шоу-програми, і я не збираюсь до неї повертатись! Бо вважаю аморальним сьогодні проводити шоу, якщо вночі відбувся, наприклад, ракетний обстріл! Проводити шоу без згадки про війну, так, наче її немає, або ж вкладати туди солодко-патетичні фрази на кшталт «в той час, поки наші воїни…ми маємо можливість..»
Тепер дивлюсь, за скільки років «дійде» до всіх інших! Бо поки спостерігаю, як багато структур проводять вечірні шоу!))) Відстаєте, панове! Знов!))))
Ну, зате тепер наслуховуюсь від інстаграм-дів, (яким насправді «до лямпи», що би не відбувалося, аби можна було фоточок наробити і «залити в інсту»), як це їхній третьокласник не знає, що таке «лінійка»! Тю! Та й добре, що не знає!
Між іншим, ви знаєте, що роблять діти на отих «святах»? То я вам скажу цинічну правду! Стоять і нудяться! чекають, коли все скінчиться і буде можливість просто поспілкуватися з друзями, з якими не бачились три місяці! Рівно так само, як ви стояли і нудились на своїх «лінійках»!
А закінчення навчального року святкувати будемо…бо оцінки за рік якісь там заробили, і канікули – то таки свято тривалістю …скільки б не тривали!
Як ми розпочали навчальний рік – дізнаєтесь за кілька днів!
Завжди Ваш, директор школи Ерудит.
Володимир Огура
Коментарі