Із травневих мін’юстівських реляцій виконано далебі не все. Найстарша діюча в’язниця на території України як була, так і досі залишається у центральній частині Львова на вулиці Городоцькій. Із архівами БТІ Мін’юст також не впорався і переклав свою невиконану роботу на плечі громадян України. У випадку Львова – на плечі містоблюстителя Андрія Садового.
Маркіян Лопачак, секретар Львівської міської ради, не може збагнути, ким насправді є Андрій Садовий: господарником чи піарником? Можемо припустити, що міський голова є унікальним кон’юнктурником, який уже стільки років поспіль системно і вправно змінює свій представницький окрас у залежності від пори року, від політичної ситуації, від інших непередбачуваних обставин.
Можемо з’ясувати, яким методом Андрій Садовий та вся його добірна команда узялись вирішувати державне питання, з яким не впорався Денис Малюська та його потужний Мін’юст. Спочатку міськвиконком поширив роз’яснення із покроковою інструкцією для тих львів’ян, які стали власниками житла або іншого нерухомого майна до 2013 року.
У роз’ясненні нема повноти інформації з питань внесення відомостей у реєстр, тож довелось звернутись телефоном у ЦНАП за номером (093) 297-5795. Працівниця ЦНАП пояснила, що саме необхідно приготувати для пакету документів і повідомила, що послуга буде безкоштовною або сягатиме суми 300 гривень.
В Управлінні державної реєстрації за номером (032) 262-1116 розповіли, які необхідно мати документи для внесення відомостей через ЦНАП. Вартість послуги буде залежати від стану документів на майно, наскільки вони зношені.
За телефоном (032) 297-5833, який належить Мар’яні Дюганчук (заступниці директора департаменту – начальниці управління адміністрування послуг департаменту адміністративних послуг Львівської міської ради, виконуючій обов’язки начальника управління інформаційних послуг департаменту адміністративних послуг Львівської міської ради), жінка, яка відрекомендувалась Оленою, повідомила, що за внесення змін необхідно заплатити 150 гривень державного мита. Так, як вказано на сайті (підкреслено червоною лінією).
А якщо іще виникнуть питання, тоді необхідно знайти «Інформаційну карту адміністративних послуг з питань Державного реєстру речових прав на нерухоме майно». Там, у цій карті, все розписано по пунктах.
Почав вивчати «Інформаційну карту» і остаточно отетерів. У пункті №10 цієї карти, де розписані платність або безоплатність надання адміністративної послуги, зазначено: «Безоплатно, крім випадків передбачених статтею 34 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
Відкрив статтю 34 цього Закону, а там розписано, скільки потрібно платити державного мита за ті або інші послуги. Наприклад, «1). За державну реєстрацію права власності (у тому числі довірчої власності як способу забезпечення виконання зобов’язань) справляється адміністративний збір у розмірі 0,1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб». Таких пунктів у статті 34 Закону з добрий десяток.
Та найбільше «Інформаційній карті» вразило речення під 15 пунктом, де написано із зірочкою: «*Після початку роботи інформаційної взаємодії між Державним реєстром речових прав на нерухоме майно та Єдиним державним реєстром чудових рішень, рішення суду про заборону вчинення реєстраційних дій…» Далі думка не продовжена.
Надіслав «Інформаційну карту» двом юристам для ознайомлення, проте вони не втямили, що у незавершеному реченні хотів сказати автор (автори) цього міськвиконкомівського документа.
Кадрові перипетії в Ратуші
Ще не так давно у Ратуші працював цілий завод – орієнтовно 2000 осіб. Спершу скоротили 10% від всього персоналу, потім – 150 осіб, у травні-червні поточного року планують зменшити чисельність працівників іще орієнтовно на 200 осіб.
Виникає логічне питання: «Навіщо було працевлаштовували пів тисячі осіб, якщо без них Ратуша могла повноцінно функціонувати?».
Із першого логічного питання виникає друге: «Заробітну платню, яку цим скороченим людям безпідставно платив міський голова, він ці кошти поверне в бюджет міста зі своєї кишені?».
Третє питання: «Навіщо так бездумно розкидатись кадрами, які вже мають уявлення про те, як функціонує господарка Андрія Садового?».
А чи не можна було хоча б отих скорочених 150 осіб оснастити копірувальною технікою і залучити їх у тривалий процес оцифрування громіздкого архіву львівського БТІ? Щоби львів’яни, які платять міському голові та його ратушній команді чималу заробітну платню через податки, не були змушені витрачати власний час ще і для документального підтвердження власності, що придбане майно є таки їхнім майном.
P.S.
Права власності на майно видані раніше, під час масової приватизації, наприклад у 80-90 роках минулого століття без використання нотаріальних бланків на звичайному папері та не зареєстровані у БТІ (тобто нема штампів, відміток БТІ або витягу із реєстру БТІ), необхідно зареєструвати в Державному реєстрі речових прав, тому що права власності, як такого, юридично не виникло.
Якщо на документах є штамп БТІ, відмітка БТІ або є витяг із реєстру БТІ, тоді документи вважаються належним чином оформлені, а право власності, зареєстроване до 2013 року в старому реєстрі прав власності на нерухоме майно, дійсним. Відповідно, держава теж визнає право власності на таке майно. Однак у випадку, якщо виникне потреба майно продати, тоді інформацію про нього таки доведеться внести у Державний реєстр речових прав.
Адміністративний збір (мито) за процедуру повторної реєстрації власності у Державному реєстрі речових прав платити у ЦНАПі нема юридичних підстав, тому що право власності на майно виникло ще до 2013 року. Виключення становлять лише документи на майно без відміток у БТІ, тобто без юридичної фіксації набуття права власності.
Ярослав Левків
Джерело: Leopolis.news
Коментарі