Воїн Іван родом із Сумщини. Воював на Запорізькому напрямку. Наприкінці серпня під час виконання бойового завдання потрапив із побратимами під мінометний обстріл. Осколками йому дуже пошматувало праву ногу, пише Курс.
«Сорок хвилин з турнікетом чекали на евакуацію, побратим виніс на плечах», – розповідає захисник.
«Були оголені кістки, і кістки потрощені. І така травма може призвести до ампутації. Для того, аби цього не відбулося, потрібно цей дефект тканин чимось закрити. Для нас очевидно зразу було, який метод закриття цього дефекту буде потрібний, – пояснює лікар Микола Пилипів. – Все добре, хворий не температурить, почуває себе добре. Можна вважати, що операція у нас пройшла успішно».
Метод «вільного клаптя» – єдиний підходив у цій ситуації. Він – найскладніший і найризикованіший у реконструктивній пластичній хірургії. В Україні небагато спеціалістів проводять такі оперативні втручання. А на Прикарпатті ніхто з місцевих хірургів досі не брався за них.
Клапоть, щоб закрити рану на нозі, взяли у чоловіка з-під пахви.
Найважчими були перші кілька діб після операції, коли очікували, чи приживеться клапоть. Відтоді минуло вже два тижні.
«Половину шляху, грубо кажучи, пройшли. Ризики смерті клаптя – менші, але вони залишаються», – зазначає Микола Пилипів.
Боєць вже сідає, і навіть на короткий час опускає поранену ногу. А з дня на день зможе вставати з ліжка на милицях. За пів року, сподівається хірург, воїн нормально ходитиме.
Коментарі