Труп Данила “Лянгера” Гіщака на місці злочину під час приїзду
поліцейського агента Гнапа. Nowości Illustrowane, 1906 рік
Відколи понад сто років тому у приміському селі Брюховичі з’явилися вілли заможних львів’ян і почалося його перетворення на справжнє курортне містечко, ця місцевість почала приваблювати різних кримінальників, зокрема, злодіїв. Вони намагалися поживитися багатою здобиччю, пробираючись до новозбудованих вілл, збиралися у банди й навіть ділили територію свого злочинного промислу.
Влітку 1906 року якась злодійська “бригада” внадилася залізати до вілл, що були розташовані біля залізничної станції, прибуваючи до Брюхович, очевидно, одним із потягів зі Львова, які на той час уже часто курсували до курортного поселення.
“Кілька днів поспіль вони пробиралися у вілли, розташовані збоку від вокзалу, зокрема, у віллу пана Войтинського, але кожного разу їх полохали і вони утікали”, – описувала злодійську напасть тогочасна газета Kuryer Lwowski.
У ніч на 13 липня двоє брюховицьких жандармів отримали вказівку влаштувати засаду у лісі неподалік будинків “літників” та стежити, чи не з’являться настирливі “гості”. Близько другої години ночі вартові почули, що почався якийсь рух біля вілли Данка (на карті 1914 року — позначено під номером 24). Вийшовши на узлісся, вони побачили, як двоє чоловіків приставили драбину до стіни і намагаються залізти у прочинене вікно на другому поверсі.
“Щойно вони опинились на драбині, жандарми вискочили з криївки з наміром схопити злодіїв. Один із жандармів справді спіймав одного з грабіжників, тоді як інший учасник злодійської експедиції почав захищатися залізним прутом, націлившись ним у голову іншого жандарма, але той, захищаючись, ударив його багнетом у груди й поклав на місці трупом”, – переповідала подробиці злощасної злодійської вилазки газета Kuryer Lwowski.
Як повідомив згодом краківський тижневик Nowości Illustrowane, тіло вбитого злодія, накрите галуззям вишні, залишили на місці події, тоді як іншого злодія доставили до Львова, де місцеві поліцейські впізнали у ньому старого знайомого — Дмитра Прийму, відомого в кримінальному світі за прізвиськом “Циган”.
Хто пішов з ним на справу Циган не зізнавався, дотримуючись неписаних злодійських правил — не виказувати своїх подільників, навіть мертвих. Зовнішній вигляд убитого жандармом злодія вказував на те, що він також належить до “авторитетів” злочинного світу, займаючись професійно крадіжками. “Судячи з його одягу, це типовий великоміський бандит, одягнений цілком пристойно”, – зауважила газета Kuryer Lwowski.
Наступного дня на місце події виїхав агент львівської поліції Гнап, який підтвердив попередні здогадки. Убитим виявився неодноразово судимий 50-річний Данило Гіщак, якого в злодійському світі через високий зріст називали Лянгер, що німецькою мовою означає “Довгий”.
Данило Гіщак останніми роками мешкав на Клепарові, бо суд виніс йому заборону на проживання у Львові через постійні крадіжки, якими він тероризував заможних мешканців тодішньої столиці Галичини. Йому було близько 50 років, він був одружений з жінкою, яка теж долучалася до злочинного ремесла.
Як повідомляла газета Kuryer Lwowski, раніше, у 1902 році, львівська поліція заарештовувала Данила Гіщака, його дружину Анну, а також його підручних Дмитра Гебуся, Алекса Бахриновського та Софію Лакову у злочинному кублі, яке вони влаштували на вулиці Під Дубом на Клепарові. “У них було виявлено знаряддя для крадіжок і всіх відправлено до арешту”, – повідомляла про це затримання газета Kuryer Lwowski.
Очевидно, ув’язнення Данила Гіщака на прізвисько Лянгер тривало недовго, невдовзі він знову повернувся до свого злодійського ремесла, поки не закінчив життєвий шлях під час спроби крадіжки з брюховицької вілли.
Велике обурення серед брюховицьких курортників, серед яких переважали заможні львів’яни, викликало те, що труп убитого жандармом злодія пролежав на місці злочину, неподалік тутешнього вокзалу, понад добу, лякаючи перехожих та отруюючи повітря, розкладаючись на спеці. За тодішніми правилами проведення слідства, його не повинні були переміщати до того часу, поки тіло не оглянуть представники судово-медичної комісії зі Львова.
Залізничний вокзал у Брюховичах, листівка початку ХХ століття
“Комісія зі Львова, маючи у своєму розпорядженні аж 7 пар поїздів до Брюхович, нарешті прибула в четвер до місця аварії, щоб дізнатися про те, що вже детально описали навіть віденські видання. Звичайна австрійська бюрократична тяганина”, – зауважили з цього приводу львівські газетярі.
Богдан Скаврон
Коментарі