Певно, більшість чули про видатного вченого, філолога Олександра Потебню, чиє ім’я носить Інститут мовознавства НАН України. Про його героїчного брата знають незаслужено менше.
Андрій Потебня народився 19 серпня 1838 року у селі Перекопівка на Полтавщині в родині нащадка козаків Панаса Потебні. Батько бачив сина військовиком і вже у 10-річному віці відправив на навчання. Андрій учився в кадетських корпусах в Орлі, Полоцьку, Петербурзі. Згодом був розподілений у Шліссербурський полк, який дислокувався у Варшаві.
Там він зійшовся з польськими підпільниками і, перейнявшись ідеями свободи, створив у середовищі офіцерів російської армії переважно українського, литовського та білоруського походження таємне товариство, що увійде в історію як “Організація Потебні”.
27 червня Андрій Потебня, виконуючи завдання підпілля, у Варшаві скоює замах на намісника Польського царства Алєксандра фон Лідерса. Тому вдалося вижити, однак виконувати свої обов’язки він вже не міг і був відправлений у Петербург.
Сам же Потебня, який на той час здобуває авторитет у польських повстанців, їде до Лондона. Там зустрічається із “хорошим рускім” Алєксандром Гєрценим, від якого отримує поради щодо вербування російських офіцерів.
Із початком Січневого повстання у 1863-му, Потебня стає його активним учасником. Загинув український друг Польщі у ніч на 5 березня того ж року в бою з московитами неподалік замку у Пісковій Скалі, що біля Кракова. Там же і похований.
Довший час про Потебню на його могилі писалося, як про росіянина. Могила у радянські часи мала символізувати єдність польських і російських революціонерів у боротьбі з царським режимом. Але із 2000 року на надмогильній плиті викарбуваною інші слова: “Тут спочивають шістдесят п’ять невідомих повстанців 1863 року і серед них академік Стефан Залевський і українець Андрій Потебня, колишній офіцер російських військ і соратник Алєксандра Гєрцена…”
Роман Онишкевич
Коментарі