Серед очільників усіх міст заходу України, мабуть, найбільше відзначився мер Львова Андрій Садовий. Він ще 25-го серпня повідомив, що у місті є 10 500 пунктів обігріву у житлових будинках і мерія бере на себе підготовку до зими місцевих шкіл, всієї медичної системи та соціальної сфери у разі надзвичайної ситуації. Тим часом пункти обігріву у житлових будинках мають забезпечити компанії-управителі та ОСББ. Для цього місто виготовляє металеві печі або, як кажуть в народі, «буржуйки». Їх мали встановити до 1-го жовтня.
«Такі печі не потрібно ставити у кожній квартирі окремо. А виключно в укритті для того, щоб за потреби мешканці могли там зігрітись», – повідомив Андрій Садовий.
Здавалось би, прекрасна ініціатива – перестрахуватись на випадок влучання російських ракет в об’єкти львівської критичної інфраструктури. Проте багато містян та експертів побачили в цьому рішенні популізм та недоречність. Вони посилаються на підвищену небезпеку, відсутність необхідної кількості таких обігрівачів та їхню дорогу вартість. Крім того, витрати за такі печі лягають на бюджети ОСББ.
То для чого Садовому «буржуйки»? З’ясуймо разом.
Позиція влади
Той факт, що витрати за обігрівачі – це клопіт самих львів’ян, підтвердив і директор департаменту житлового господарства та інфраструктури ЛМР Олександр Одинець.
«Для міста це нічого не коштувало, адже ми не закуповуємо ці печі. Ми їх виготовляємо на комунальних підприємствах, які частково мають на це кошти. Крім того, коли ми встановлюємо обігрівачі у багатоквартирних будинках, то оплатити це повинні самі мешканці, оскільки вони є співвласниками цих будинків та всього майна», – пояснив він.
Крім того, з обіцянкою встановити ці обігрівачі до 1-го жовтня мер Львова аж надто поквапився. Так, на 27-ме вересня, за словами Олександра Одинця, таких «буржуйок» було виготовлено лише приблизно 700, а треба аж 6 000. І встановлюють їх наразі лише в промислових об’єктах.
«Ми плануємо виготовити приблизно 2 000 таких печей. Так ми більш-менш зможемо забезпечити ними підприємства та гуманітарний блок міста. А що стосується житлових будинків, то таких «буржуйок» треба приблизно 6 000 штук і ми маємо на меті згодом забезпечити і їх. Тобто, наразі не йдеться про багатоповерхові будинки. Звісно, найпростішим укриттям є кожен підвал і ми хочемо, щоб всі вони були обладнані таким обігрівом, але зараз ми маємо лише 700 «буржуйок», – розповів Директор департаменту житлового господарства та інфраструктури ЛМР.
Що стосується безпечності використання металевих печей, Олександр Одинець вважає, що у випадку прильоту ворожих ракет до Львова, правила пожежної безпеки можуть відійти на другий план.
«Ми наголошуємо, що металева піч – це об’єкт підвищеної пожежної небезпеки і ясно, що поки в нас є інші необхідні ресурси для обігріву, таких обігрівачів ніхто використовувати не буде. Проте ми вже бачили досвід міст, які опинились в епіцентрі бойових дій. Така ситуація диктує свої вимоги, які «підкориговують» правила безпеки. Тому ці печі – на випадок критичних сценаріїв. Наприклад, якщо зникне світло і газ».
Так само на подібний обігрів не можуть розраховувати мешканці старих будинків, у яких немає відповідних підвалів.
«Що стосується будинків без підвалів, то там просто забороняється встановлювати такі печі. Тому мешканці цих будівель будуть вимушені користуватись міськими пунктами для обігріву. В нас вже є плани розташування таких локацій і ми готуємо все необхідне для того, щоб вони працювали», – пояснив Олександр Одинець.
038-249-40-61
Що кажуть львів’яни?
Голова ОСББ «Каховська, 6» Іван Мовчан розповів, що мешканці цього будинку вже встановили у своєму підвалі металеву піч. Вони вирішили не чекати, поки це зробить влада міста.
«Ми влітку провели загальні збори мешканців, на яких обговорили всі загрози, пов’язані з війною. Вирішили зробити все можливе, аби передбачити і мінімізувати можливі ризики, тому я запропонував придбати металеву піч для обігріву. Нам це обійшлось у 12 000 гривень – 8 000 коштує сама піч, 3 000 труби і ще приблизно 1 000 грн коштувало встановлення. Ми самі готуємось до зими, як можемо, і стараємось полегшити роботу міської влади у цих питаннях. Дрова також шукаємо самотужки», – розказав Іван Мовчан.
Що стосується безпечності встановлення такого обігрівача, то голова ОСББ запевняє, що користуватись ним будуть лише у випадку відсутності газу й електропостачання.
«Деякі мешканці зробили зауваження, що труба печі проходить недалеко від газопроводу, але по-перше, там є відстань, передбачена усіма правилами ДСНС, а по-друге, ми користуватимемось тією «буржуйкою» виключно тоді, коли газу в будинку не буде», додав голова ОСББ.
Застереження від ДСНС
До речі, саме питання безпеки є найактуальнішим для ДСНС. Так, речник установи у Львівській області Віталій Туровцев заявив, що такі печі несуть підвищений ризик виникнення пожеж.
«У будь-якому випадку ідея з цими «буржуйками» – це завжди підвищений ризик загорянь і пожеж, тому люди повинні дотримуватись усіх правил їхнього встановлення та експлуатації. Так, треба облаштувати місце встановлення, поблизу не має бути горючих речовин, поверхня, на якій стоятиме «буржуйка», обов’язково має бути незаймиста. Якщо це дерев’яна підлога, то її треба закрити хоча б одним шаром цегли, аби унеможливити загоряння. Сама піч має бути справною і не саморобною, аби продукти згоряння не потрапляли у приміщення, інакше присутні просто отруяться», – пояснив рятувальник.
Іншим не менш важливим аспектом є вивід продуктів згоряння за межі приміщення. При горінні дрова виділяють чадний газ, який може бути шкідливим для людей. Проте зробити цей процес безпечним можна далеко не в кожному будинку Львова.
«Виведення відпрацьованого диму назовні є дуже важливим моментом. Це обов’язково має бути металева труба, температура якої під час роботи має бути не вища від 90 градусів за Цельсієм. Якщо труба нагрівається більше, треба робити спеціальну ізоляцію. До того ж, дим має обов’язково виводитись назовні, і лише на глуху стіну, аби продукти згоряння не потрапляти в помешкання людей. Однак знайти багатоповерхівку, в якій є повністю глуха зовнішня стіна, – неможливо», – додав Віталій Туровцев.
Якщо такої стіни немає, відпрацьований дим повинен виводитись на висоту, вищу, ніж будинок. Інакше загрозу становлять відчинені вікна у помешканнях та незасклені балкони.
«Якщо глухої стіни немає, то труба з викидами повинна бути вищою, ніж будівля, щоб чадний газ не потрапляв до вікон мешканців. Тобто, якщо будинок дев’ятиповерховий, то труба має йти від підвалу до останнього поверху, а це теж важко забезпечити. Також з труби можуть вилітати іскри й потрапляти на незасклені балкони», – заявив Туровцев.
Окрім того, приміщення, де буде встановлена металева піч, мають бути під постійним наглядом і забезпечені додатковими приладами. Якщо таку пічку, все ж, встановили, за нею має бути закріплена відповідальна особа, яка буде наглядати за процесом протягом усього часу експлуатації. Не варто забувати й про те, що у приміщенні мають бути прилади, які вимірюють концентрацію чадного газу. Всі ці нюанси і витрати, вочевидь, також лягають на плечі львів’ян.
Віталій Туровцев також підкреслив, що львів’янам слід дотримуватись абсолютно усіх цих правил.
«І якщо буде порушене хоча б одне із цих правил, це вже буде становити для людей підвищену небезпеку. Дрова поруч, відсутність нагляду, недотримання дистанції, невідповідне місце чи дефект труби – все це величезний ризик для жителів цих будинків», – підсумував речник ДСНС у Львівській області.
Забруднення довкілля
Окрім проблем із виготовленням, закупівлею, встановленням цих печей та усіх пожежних ризиків, існує ще й проблема забруднення довкілля. Як ми вже згадували, будь-що при згорянні виділяє чадний газ, який отруює атмосферу. Ідея з «буржуйками» в цілому не подобається голові ГО «Асоціація зелених України» Олександру Щербаню.
«Тут не треба бути екологом, аби зрозуміти, що ця ідея – нонсенс. Будь-яке встановлення опалювальних приладів є ризиком. Я розумію, що обігрів взимку – це життєво важливе завдання, але все треба робити максимально чітко і скрупульозно», – пояснив він.
Еколог також додав, що у порівнянні з війною, яка точиться на сході України, таке забруднення не є суттєвим, але ці проблеми додаються одна до одної.
«Що стосується екології, то так, тверде паливо викидає в атмосферу багато чадного газу, який отруює наше повітря. Звісно, викиди від «буржуйок» не зрівняються із тією шкодою, яку нашому довкіллю завдають росіяни, але тут не йдеться про «або-або», адже все це накладається і додається. Тобто, окрім вихлопних газів військової техніки, спалених лісів, вибухів авіабомб та снарядів на сході й півдні держави, ми отримаємо ще й забруднення повітря за рахунок дров із заходу. Так, це небагато у контексті всієї держави, але воно нашаровується», – додав Олександр Щербань.
Ефективність «буржуйок»
Зрештою, величезним питанням залишається ефективність такого методу обігріву. Так, керівник асоціації «Енергоефективні міста України» Святослав Павлюк стверджує, що ідея з металевими печами взагалі не про ефективність.
«В центрі Львова є багато печей, які теж можуть працювати на дровах. «Буржуйка» – це така ж піч, але ще примітивніша. Тобто, це не є рішення, орієнтоване на економію чи раціональність. Це рішення має забезпечити мінімальний комфорт для мешканців будинку. Крім того залишається питання, скільки людей зможуть перебувати в тому приміщенні та якою буде якість палива», – пояснив він.
За словами експерта, дуже низькі температури повітря взимку принесуть нові ризики і людям доведеться просто виїхати за межі Львова.
«Якщо якась біда станеться у листопаді, коли температура 2-5 градусів вище нуля, то це ще пів біди, бо хоч у хаті буде холодно, але нічого не замерзатиме. Можна добре вдягнутись і так перетерпіти – дискомфорт буде тотальним, але кілька днів переживеш. Якщо ж це станеться у лютому, коли будинок вистигне, то єдиним виходом буде виселення людей за межі міста. Не треба забувати, що окрім цього всього, в будинках може замерзнути каналізація», – пояснив він.
Якщо для того, щоб не замерзнути в квартирі, треба буде всьому будинку чи під’їзду спуститись у підвал, то в таких приміщеннях точно виникатимуть проблеми з «густиною населення», вентиляцією, гігієною тощо. І далеко не всі металеві печі пристосовані до приготування їжі, каже Павлюк.
«Якщо в будинку не буде ні газу, ні води, ні електроенергії, то всім доведеться разом спускатись у підвал, де і розташована ця піч. Але, що важливо, це не лише питання фізичного тепла, це й питання приготування їжі, теплих напоїв і так далі. Частина буржуйок пристосовані під приготування їжі, але, звісно, далеко не всі. Тому треба надіятись, що у такому випадку просто більшість людей будуть мати змогу виїхати за місто до родичів або друзів. Тоді, якщо залишиться умовно третина міста, це завдання стане легшим», – додав експерт.
Альтернатива, за його словами, також є дорогою.
«Є ще така річ як мобільна котельня, яка обігріває весь будинок, але це дуже дорого. Якщо купівля і встановлення однієї буржуйки коштує приблизно 10-20 тисяч гривень, то мобільні котельні коштують мільйони. Тут вже є інший об’єм палива, робота різних мереж тощо. Якщо для роботи однієї такої печі треба кубометри дров, то мобільна котельня потребує кілька кубометрів на годину. Тому місту вигідніше встановити «буржуйки», – підсумував експерт.
Висновки:
Як часто буває, «на папері», ініціатива мера Львова Андрія Садового виглядає прекрасно – він нібито стратегічно турбується про життя, здоров’я і комфорт містян, а тому виготовляє печі для їхнього обігріву. Проте, якщо «копнути» дещо глибше, все стає не таким позитивним. По-перше, заплатити за ці «буржуйки» і шукати дрова мають самі люди. По-друге, на львів’ян чекають масові порушення правил встановлення та експлуатації таких печей, оскільки далеко не всі будинки мають змогу все зробити правильно. По-третє, є і людський фактор, який також нестиме додаткові ризики. По-четверте, «буржуйки» забруднюють довкілля. По-п’яте, у Львові немає змоги нагодувати і зігріти мешканців за допомогою шести тисяч «буржуйок», виготовлення яких запланувала міськрада. Тим більше, що наразі їх лише 700. Всі мешканці одного під’їзду фізично не можуть поміститись до одного підвалу. Крім того, у Львові перебуває багато вимушених переселенців. Пункти обігріву також не впораються з великою кількістю людей. Тому оця «акція» Садового з обігріву львів’ян радше нагадує «війну з вітряками» з книги Сервантеса.
Роман Гурський
Коментарі