Ще до початку повномасштабного вторгнення Росії на територію України чоловіки на своїх сторінках в мережі «Однокласники» поширювали пости антиукраїнського змісту.
У цей час в Україні зростала напруга через агресію РФ і група хлопців зі своєї ініціативи почали шукати в мережі осіб, які поширювали подібні дописи. Саме волонтери виявили в «Однокласниках» облікові записи обвинувачених і повідомили правоохоронцям, пише Судовий репортер.
«Це є злочин приватного обвинувачення, потерпілий — це активіст, айтішник. Вони там собі на початку створили таку групу, і коли перша напруга була, перші місяці, вони шукали от всяких осіб в інтернеті та соціальних мережах. Ну і в поле зору потрапили оці, троє наших (про засуджених — ред.), за ці пости в «Однокласниках». У більшості випадків вони просто репостили, тобто лайкали, і воно автоматично потрапляло до них на сторінку. Оскільки вона є відкрита, для необмеженого кола осіб, то виник склад злочину», — пояснив «Судовому репортеру» прокурор Данило Бугара.
У травні чоловікам оголосили підозри в розпалюванні національної ворожнечі та ненависті, приниженні національної честі та гідності (ч.1 ст.161 ККУ), але запобіжні заходи не обирали.
Один із активістів, які виявили ці пости в «Однокласниках», Назарій Г., проходить як потерпілий. Щоправда, на судових засіданнях та оголошенні вироків він присутній не був і просив слухати справи без його участі, посилаючись на зайнятість на роботі.
Франківський районний суд міста Львова 16-17 серпня визнав усіх трьох дописувачів «Однокласників» винними. Їм призначено по 3 роки позбавлення волі зі звільненням від відбування покарання з іспитовим строком у 2 роки.
Пенсіонери в «Однокласниках»
Чоловіки поширювали антиукраїнські пости ще на початку 2022 року, але після вторгнення Росії припинили це робити. Публікації містили негативний та принизливий підтекст щодо українців, які підтримують ідеї незалежності України. Також образи на адресу президента, Збройних Сил України, загалом українського народу та українських національних Героїв.
9 серпня, суддя Франківського районного суду міста Львова Юлія Марків послідовно провела слухання щодо трьох обвинувачених.
Пости усіх трьох засуджених класифікували як такі, що:
«Присвячені тематиці протистояння на Донбасі, зокрема критиці українців, які підтримують ідею незалежності від Росії, політичного курсу країни, української влади, українських національних героїв, українського Уряду і України як держави в цілому. Так Кучеров поширив різноманітні агресивні заклики та вигадування про образ бандерівців, тобто прозахідних і проєвропейських українців, що формують в людей почуття озлобленості, відчуження і викликають національну ворожнечу або розбрат».
Першим на лаву підсудних сів 64-річний Кучеров. Тоді з’ясувалося, що він зареєстрований в мережі «Однокласники» з 2012 року.
«Упродовж початку 2022 року, із використанням мобільного телефону (Xiaomi Redmi), на новинній стрічці особистої сторінки в «Однокласниках», Віктор Кучеров розмістив 4 пости та репости. А також постами та репостами виправдовує та визнає правомірну збройну агресію РФ проти України з початку 2014 року», — йдеться в обвинувальному акті.
У висновку експерта сказано, що опублікована Кучеровим інформація, відображає негативне, зневажливе та образливе його ставлення до українців як національної групи, української влади, ЗСУ та містить у собі такі смисли: «Україна є державою агресором. Здійснює агресію на Донбасі», «Влада України незаконна і є причиною вбивства дітей на Донбасі», «Керівництву країни притаманні низькі моральні принципи», «ЗСУ вбивають беззахисне населення на Донбасі», «Українці, які підтримують ідеї українського націоналізму і незалежності України, чи померли в боротьби за ці ідеї — заслуговують на образу, зневагу, та приниження, і щодо них треба здійснити жорстокість і агресію», «Інтелектуальні здібності українців є невисокими».
Обвинувачений Кадола також опублікував 4 дописи. А Попов у період із 2018 по 24.02.2022 в «Однокласниках» розмістив 15 постів та репостів.
«Вказаними репостами Попов розповсюдив ідеї і погляди, що підривають довіру і повагу до єврейської національності а релігійного віросповідання. Також викликають зневагу та почуття ненависті до традиції, культури способу життя, релігійних обрядів єврейської національності», — йдеться в обвинувальному акті.
Щире каяття і по 5 тисяч на ЗСУ
Ще в перших судових засіданнях обвинувачені уклали з прокурором угоди про визнання винуватості, якими передбачили умовне покарання.
Після початку повномасштабного вторгнення Росії на територію України, пенсіонери жаліють за скоєне, змінили свою думку. Це і стало однією з пом’якшуючих обставин і підставою для укладення угоди про визнання винуватості. Також береться до уваги, що обвинувачені перерахували по 5 тисяч гривень на підтримку Збройних сил України. Квитанції про це вони надали суду.
Цікаво, що двоє з них, Попов і Кадола є сусідами, але не дуже спілкуються між собою. А із засудженим Кучеровим вони познайомилися тільки коли почався судовий процес по справі.
У засіданні суддя Юлія Марків запитала у Кучерова про благодійний внесок, що це за жест доброї волі, зважаючи на предмет обвинувачень, які розглядають.
— Я вину свою признав, і якось хотів би, чим можу — допомогти Україні, — пояснив Кучеров.
— Це ви з пенсії своєї перерахували? — уточнила суддя.
— Дочка допомогла, не зміг би перерахувати з пенсії.
Після повномасштабного вторгнення РФ на територію України чоловік більше такого в соціальних мережах собі не дозволяє.
— Мене вже нема в «Однокласниках», то я, якби сказати… Я перестав це робити, я зрозумів, що — по-перше «Однокласники» були заборонені в Україні, ну той сайт. Тоді, коли він в мене був, я чесно кажучи не звертав на це уваги. Зараз я звернув, що це російський сайт, — зазначив Кучеров.
Суддя поцікавилась, чи в нього якось змінилося ставлення з огляду на останні події.
— Ну війна — це погано. Війна — поганий вихід з положення, будем так казати, тому я з початку вторгнення, через пару днів, їздив на вокзал. У мене живуть біженці, і я бачив той страх, — сказав пенсіонер.
Надалі у судовому засіданні він, опустивши голову, лише журливо зітхав.
Очікуючи вирок, чоловік також пояснив свою позицію журналістці.
— Я приїхав на вокзал, числа 26 чи 27 [лютого]. Дочка моя поїхала до матері в Польщу. Я на то всьо подивився… Взяв до себе біженців, дав їм трошки притулок, бо вони приїхали з Харкова, там з речей було тільки дві сумки, ну два кульочка. Пацан малий взяв рюкзак динозаврів з собою (усміхається)… То шо війна — це непотрібне, я знав давно. Моя думка була весь час така. Війна не вирішує проблему, і тільки народ потерпає від того.
64-річний Кадола дійшов подібних висновків.
— Ваша честь, у мене був час переосмислити всі дії, і взагалі, ситуацію, що склалась в державі. Я прийшов до висновку, що я був глибоко, м’яко кажучи, неправий, а ще точніше — злочинно неправий в даній ситуації. Я дійсно щиро каюся, і розумію, що сам жертва російської пропаганди.
Він також перерахував кошти Збройним Силам України.
— Моя дружина є військовослужбовцем і в даний момент знаходиться в лавах діючої армії. Хотілось підтримати, незважаючи на такий скромний бюджет, хотілося допомогти, — зазначив Кадола.
73-річний Попов також змінив свою думку після повномасштабного вторгнення РФ.
— Пані судья, ну когда почілась та війна, я понял, что она несправедлива. Ми з жінкою, с сожитєльніцой (живем в гражданском бракє) їздили даже туда на граніцу, брали інсулін, в госпіталь прівозілі… Я платів свої кошти, і понял, что, ну то шо писав, то дурість била, глупість. А коли почалися, оці бойові дійства, я понял, что ето несправєдліво всьо, і перестав постити. Значить, я перестав заглядувать в Однокласнікі…
Очікуючи вирок, Попов розповів журналістці, що батько його є росіянином, але сам він народився і жив у Львові. Те, що сталося, він вважає своєю помилкою.
«43 роки я жив під радянською владою, отпєчаток залишився… Найбільше спонукало змінити свою думку — загібель людей. За політіков люди не должни гибнути. Політіки не давали тим людям життя і не мають право його відбирати. Человєк народився, щоб жити», — підсумував Попов.
При обшуку вдома у цього чоловіка вилучили предмети, які містили Георгіївську стрічку або комуністичну символіку. Вони начебто були в нього здавна, дещо зосталось від батька, але тепер суд зобов’язав знищити ці речові докази.
Коментарі