Польща запровадить плату за проживання для українських біженців

Уряд Польщі схвалив проєкт змін до закону про допомогу громадянам України. У проєкті пропонується, щоб українські біженці вже з весни 2023 року брали на себе частину витрат за проживання в місцях колективного розміщення.

30.11.2022
Польща запровадить плату за проживання для українських біженців
Фото: умовне

Про це повідомляє Polskie Radio.

Міністерство внутрішніх справ Польщі запропонувало поправку до закону, яка зазначає:

  • з 1 березня 2023 року українські біженці, які перебуватимуть у Польщі понад 120 днів, повинні будуть покривати 50% своїх витрат на допомогу, але не більше ніж 40 злотих на людину за день;
  • з 1 травня 2023 року біженці, які перебуватимуть у Польщі понад 180 днів, покриватимуть 75% витрат, але не більш як 60 злотих на людину за день;
  • щоб скористатися закладами колективного розміщення після 120 днів перебування в Польщі, біженці мають отримати номер PESEL — ідентифікаційний номер у системі електронного обліку населення, який містить основну інформацію про іноземця.

Згідно з документом, це рішення не поширюватиметься на осіб з інвалідністю; дітей; вагітних жінок; людей з дітьми до року; людей пенсійного віку; осіб, які піклуються про щонайменше трьох дітей; та людей у тяжкій ситуації, які не зможуть брати на себе такі витрати. У будь-якому разі ситуацію має оцінювати глава регіону чи організація, що надає допомогу.

Пропонується також заморожувати виплати допомоги, якщо громадянин України виїжджає за межі Польщі. А якщо біженець поїхав на понад 30 днів, то втрачає право легального проживання у країні та пільги.

Прем’єр-міністр Матеуш Моравецький заявив, що польський уряд працює над покращенням забезпечення допомоги на тлі можливої ​​другої хвилі біженців.

«Вже сьогодні в Україні кільканадцять мільйонів людей не мають доступу до електроенергії, води, елементарних санітарно-побутових умов. Тож ми готуємося до такої хвилі біженців і хочемо, аби система була відповідно приготована, щоби польські платники податків якнайменше мали платити за цю можливу чергову хвилю біженців», — сказав Моравецький.

Коментарі

14:19
Біля львівської Ратуші всьоме пікетували Садового проти некритичних витрат
Кажуть, що 7 - це щасливе число. З цим твердженням навряд чи погодяться львів'яни, котрі 9 грудня вже всьоме вийшли на мітинги під вікна Андрія Садового з одною єдиною вимогою - згадати, що в країні війна.
18:04
Сколе – місце «комфортних» закупівель для обраних «комфортних» учасників. Продовження
У попередній статті нами описано «запеклу боротьбу» Сколівської міської ради, її комунальних підприємств і структурних підрозділів, за, як зазначав міський голова пан Романишин, «…комфортні умови праці працівників…».
17:03
Гроші на ремонт тротутарів і бруківку ̶н̶е̶м̶а̶є̶ ̶ будуть завжди, принаймні у Львові
Ще в липні цього року Президент України в одному із своїх вечірніх звернень прокоментував бюджетні витрати міст під час війни. Володимир Зеленський зазначив, що «ремонт бруківки та фонтанів недоречні під час війни – спочатку потрібна перемога над ворогом». Важко було не погодитись із такою думкою, з огляду на її актуальність як тоді так і в сьогоднішній час.
17:31
Що далі відбувається із сміттям, яке сортують львів’яни
З усіх відходів в Україні зараз можна переробити близько 20% – це метал, папір, скло, пластик, окремо йде органіка, яка становить до 50%. Проте фактично на переробку потрапляє менше ніж 5%, решта прямує на полігони. Вирішення "сміттєвої" проблеми безперечно потребує поліпшення законодавства у цій сфері, але й на побутовому рівні внести свою лепту до позитивних змін може кожен. Так, щоб переробити якомога більше вторсировини, її має бути й відсортовано якомога більше.