Саме 20 літ тому, у далекому 2004 році, групу «добродіїв», спокусило 19,1 га унікальної лісової території, що між вулицями Ряснянська – Незалежності України у Брюховичах. Маючи зв’язки та гроші, ділки взялись реалізовувати злочинну схему: незаконно вилучили землю з Держлісфонду і передали її Брюховицькій селищній раді, ніби то для земель запасу та рекреації. А далі, слідувала оренда та продаж цієї території двом новоствореним фірмам ПП «Буддизайн» та ТзОВ «Новобуддизайн», буцімто під благу ціль – будівництво спортивно-оздоровчого комплексу. Наступним стало дроблення цих 19, 1 га на значну кількість менших ділянок та чудотворна поява Держактів на земельні ділянки вже житлової забудови. Потім, відбувалось об’єднання/розподіл/перепродаж ділянок «між своїми» по 3-5 разів, з метою замести сліди незаконного вилучення, фіктивності державних актів, ну і, щоб отримати статус «добросовісних» набувачів. Мовляв: ми ж стратились, ми ці ділянки під будівництво житла чесно купили за договором купівлі-продажу, нам про ніякий ліс нічого невідомо, по документах там лісу нема, лише ділянки під будівництво…
З 2004 року, про цю зухвалу, аморальну земельну оборудку, громадськість Львова і Брюхович, апелювала до всіх можливих інстанцій, знизу доверху владної та правоохоронної вертикалей. Зверталися відкритими листами до Президентів: спочатку Ющенка, потім і до Януковича, далі, і аж двічі, до Порошенка. І кожен з цих Президентів, щоразу справу скеровував на особливий контроль. Адже, окрім того що вкрадена територія, це цінний, І групи державний ліс, в його межах ще й знаходиться місце масової страти у 1943 році та захоронення євреїв (місцева назва «жидівські горби»).
За ці 20 років відбулись: Помаранчева Революція, Революція Гідності, тепер війна. Змінилось: 4 Президенти країни, 7 голів Верховного Суду, біля 15 генеральних прокурорів України, з десяток очільників Львівської обласної прокуратури, голів місцевих судів та головних поліцаїв Львівщини. Мінялися склади Кабміну, Верховної Ради, керівники ЛОДА, каденції місцевої влади. Пішла в засвіти та, яка першою безкомпромісно стала на захист лісу та дала бій аферистам – Лясковська Віра Дмитрівна. Нема вже і Брюховицької селищної ради, яка породила і культивувала це злодійство.
Змінилось купа усього. Окрім одного – афера далі триває.
«Липові» Державні акти на житлове будівництво в цьому лісі правоохоронна система належним чином, по нині в судах не скасувала. Наче для стьобу і сміху, державі повернули лише ті ділянки, на яких шахраями уже вирубано столітню дорогу деревину та збудовано садиби. А от відносно ще незабудованої площі лісу – прокуратура, чомусь, суди, знову, системно програє…
Попри дві відкриті кримінальні справи (у 2005 р. та 2013 р.) щодо зловживання владою і службовим становищем, до відповідальності жодного з чиновників так і не притягнули. У листопаді минулого року вже, навіть, закрили кримінальне провадження, бо мовляв, доказів за роки розслідування так і не знайшли, а відтак, і підозри нікому висувати.
Тож, загроза тотальної вирубки та забудови 19,1 гектарів реліктового лісу, плюндрування місця мученицької смерті жертв голокосту – не зникла. Пановам-глитаям, досі дозволяють безкарно втілювати в життя, зароджений в їх патологічних мізках ще 20 років тому, лихий, дикий, аморальний задум. Лихварі-павуки продовжують самовпевнено перепродувати ділянки; цинічно докручувати гайки замовними судовими рішеннями; навідуватися на місце злочину, зухвало демонструючи, що чекають лиш слушного моменту для старту будівництва і тотального лісоповалу.
З парадоксального у цій Буддизайнівській “Іліаді”, і, водночас, дуже типового для таких злочинних земельних схем:
1 – Суди і судді.
90% роботи з узаконювання незаконного у цій справі зробили і продовжують чинити через суди. Саме завдяки окремим пролобійованим суперечливим закону рішенням, хитро-мудро закрученим судовим процесам та штучно створеним процесуальним моментам, аферисти потихеньку отримують бажане – право на знищення лісу і забудову його житлом. І це, при тому, що всі рішення Брюховицької селищної ради про передачу в оренду та продаж лісу та укладені договори, визнано незаконними та скасовано в судовому порядку ще у 2005-2014 роках!!!
2 – Прокуратура.
Вона, ніби працює. Але результативність прямопропорційно залежить від волі керівництва обласних і районних прокуратур. Тож, за ці 20 років, графіка результативності роботи прокуратури схожа не на наростаючу пряму, а на якусь синусоїду: то вверх, то вниз, то вверх, то вниз… то один прокурор, то інший прокурор і т.д.
3 – «Добросовісні набувачі».
Таких у цій справі – не було і не має! Усі хто став власником ділянки під забудову у цьому лісі, чи виконує посередницькі послуги з продажу – змовники-учасники шахрайської схеми. Незалежно від того приймали участь в цій афері від початку, чи доєднались до неї в процесі. Бо кожен з них стояв перед добровільним вибором: заінвестувати в законну і з нормальними документами земельну ділянку, але у іншому місці, чи вкладатись у цьому лісі в діляночку з гнилим «душком», «лівими» документами, судовими процесами, ризикуючи і чітко усвідомлюючи що аби будувати тут, доведеться «мазати і рішати» в судах, інстанціях та знищувати весь цей лісовий масив.
4 – Танці на біді.
Час для підступних атак аферисти завжди обирають вміло. Наприклад, судові засідання в Мукачівському суді, вони таємно провели в переддень Помаранчевої Революції, у листопаді 2004. Рейдерське захоплення лісу і заливання фундаментів вчиняли під час Революції Гідності, в грудні 2013. Закриття кримінальної справи та здобуття ланцюжка корисних їм судових рішень – провернули впродовж 2022-2023рр, в час коли країна воює. До речі, зараз відбувається ще декілька важливих судових процесів у Шевченківському районному суді Львова, суддя – Оксана Федорова.
5 – Безпринципні свідки.
Нині пояснення колишніх брюховицьких райців дотичних до цієї справи звучить +- так: екс-голови розповідають що вони тут ні при чім, бо це колегіальне рішення, яке депутати проголосували більшістю голосів. А екс-депутати оповідають, що то давно було, деталей і як голосували не пригадують….,або що нічого не бачили, не чули, не знають…
Як довго ще спостерігатимемо цю дзеркальну кривизну, чим закінчиться це беззаконня і чи переживе цей театр-абсурду з усім його акторським складом ще й Президенство Зеленського – побачимо. Зрештою, хронологія і багатотомні списки задіяних у цій злочинній змові свідчить, що не в президентах тут справа. Насправді, причина в малому і дуже простому – в свідомості і совісті конкретного Івана, Петра, Оксани, Василя, Лесі…., громадян України, які живуть в цій країні, творять це суспільство. Які працюють хто прокурором, хто суддею, хто чиновником, депутатом, слідчим, журналістом, адвокатом, священником, маклером, нотаріусом, підприємцем, держслужбовцем…і т.д., і які в кожній ситуації роблять свій свідомий вибір – чинити так або інакше.
За 20 років ця голосна справа пройшла через вуха, очі і голови незліченої кількості людей. Та тільки невелика частина з них спромоглась ідентифікувати її як злочинну схему. Ще менша кількість наважилась про це говорити. Одиниці ж, насмілились діяти і наперекір системі робити можливе та неможливе для порятунку цього розкішного лісового масиву від загребущих хрунів.
Агов, ненаситні панове-глитаї, а може вже досить того свинства?! Це цінний, рекреаційний ліс з унікальними віковічними насадженнями! Легені Львова! І до усього, ще й з дуже важкою історико-культурною спадщиною. Схаменіться врешті решт.
Та ж великим гріхом є так безсовісно і свідомо нищити природу.
Юлія Лацик
Коментарі